Постанова ВГСУ від 14.04.2026 року у справі №336/9646/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 336/9646/24

провадження № 51-4698км25

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 09 вересня 2025 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК, і

ВСТАНОВИВ:

Вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 16 червня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 09 вересня 2025 року вирок місцевого суду залишено без змін, а апеляційні скарги прокурора та захисника - без задоволення.

Суди попередніх інстанцій визнали винуватим ОСОБА_7 у тому, що він 05 липня 2024 року біля будинку АДРЕСА_2 заподіяв ОСОБА_8 три удари кулаком в ділянку голови, який отримавши тяжкі тілесні ушкодження, помер на місці.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного судом покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить скасувати оскаржуване судове рішення та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована твердженнями про те, що:

- апеляційний суд не надав належної оцінки доводам захисту про недоведеність винуватості ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 121 КК, а також тому факту, що потерпілий вдарився головою об камінь;

- засуджений один раз вдарив потерпілого, підставою чого стало те, що у потерпілого був ніж, яким він маневрував, а тому умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень виключається;

- дії ОСОБА_7 потрібно кваліфікувати за ч. 1 ст. 119 КК як необережне вбивство;

- експерт не розмежував тілесних ушкоджень, від яких настала смерть потерпілого;

- під час призначення засудженому покарання не було враховано ті обставини, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, вину визнав частково, не погодившись лише з кваліфікацією своїх дій, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, має захворювання та матір пенсіонерку, що давало апеляційному суду підстави для пом`якшення призначеного місцевим судом покарання.

Сторона обвинувачення надіслала до Суду заперечення, в яких просила залишити без задоволення касаційну скаргу захисника, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.

Позиції учасників судового провадження