ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2015 року Справа № 922/3971/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановувід 03.02.2015 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі№922/3971/14 господарського суду Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Харківські теплові мережі"простягнення 63452863,95 грн.за участю представників:
позивача: Кость О.Г., дов. від 18.04.2014 №14-105;
відповідача: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.11.14 (суддя Г. Сальнікова) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 35120337,45 грн., інфляційні втрати в розмірі 20730 860,96 грн., три відсотки річних в розмірі 4584432,55 грн., пеню в розмірі 410343,68 грн. та 73080,00 грн. судового збору. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 2606889,31 грн. відмовлено. Господарським судом на 86,4 % зменшено суму пені порівняно із заявленою до стягнення позивачем.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 (судді О. Шевель, О. Крестьянінов, І. Шутенко) рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2014 змінено, позов задоволено частково. На користь ПАТ "Нафтогаз України" стягнуто суму основного боргу у розмірі 35120337,45 грн., інфляційні втрати в розмірі 20730860,96 грн., три відсотки річних в розмірі 4584432,55 грн., пеню в розмірі 1508616,50 грн., та 73080,00 грн. судового збору. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1508616,50 грн. - відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" - позивач у справі, - звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 в частині зменшення розміру пені, заявленої до стягнення на 1508616 грн. 50 коп., прийняти нове рішення, яким стягнути пеню у повному обсязі. Вважає, що судами неправильно застосовано ст.233 ГК України та недотримано вимог ст.ст. 43,83 ГПК України. Суди не надали належної юридичної оцінки доводам позивача.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
30 вересня 2011 року Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" (первісний кредитор, продавець) та Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (боржник, покупець) уклали договір купівлі-продажу теплової енергії, яка поставляється бюджетним установам і організаціям та іншим споживачам №620.
Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язався передати природний газ виключно для надання бюджетним установам і організаціям та іншим споживачам послуг з опалення та гарячого водопостачання, а покупець зобов'язався сплачувати постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.
На виконання договору продавець за період з жовтня 2011 року по листопад 2013 року передав, а покупець отримав природний газ на суму 373 958 115,35 грн.
Факт приймання-передачі газу, а також супутніх послуг, підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів приймання-передачі природного газу, які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств.
Відповідач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії, яка поставляється бюджетним установам і організаціям та іншим споживачам №620 від 30.09.2011 р. виконував неналежним чином, так як невчасно сплачував вартість природного газу, чим порушив умови п. 6.1 договору, що підтверджується оборотною відомістю по підприємству (т.1, арк. 89-117), довідкою про операції від 30.06.2014 (т. 1, арк. 87) та довідкою про сальдо від 30.06.2014 (т.1, арк. 86), а також актом звірки взаєморозрахунків від 01.12.2013 (т.1, арк. 83).
Судами встановлено, що всупереч п.6.1 договору, відповідач неодноразово порушував строки оплати поставленого природного газу.
27.12.2013 р. Публічне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" (первісний кредитор) та Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новий кредитор) уклали договір № 14/6336/13 про відступлення права вимоги.
Відповідно до п.1.1. та п.1.2. зазначеного договору первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" за договором купівлі-продажу теплової енергії, яка поставляється бюджетним установам і організаціям та іншим споживачам №620 від 30.09.2011 р.
Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п.1.1. договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення сум основного боргу, всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором, як тих, що нараховані на момент відступлення права вимоги, так і тих, що будуть нараховані після відступлення права вимоги.
Відповідно до п.2.5. договору про відступлення права вимоги, право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п.2.1. цього поговору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів.
До позовної заяви позивач додав копію акту приймання-передачі документів від 27.12.2013 року, який засвідчує приймання-передачу документів, зазначених в п.2.1 договору про відступлення права вимоги. Право вимоги первісного кредитора до відповідача вважається переданим позивачеві 27.12.2013 року.
У відповідності з п.2.6. договору про відступлення права вимоги та ст.516 ЦКУ, відповідача було належним чином повідомлено про відступлення права вимоги, про що свідчить повідомлення про відступлення права вимоги боргу ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" від 27.12.13 вих. №01-15/2175.
Враховуючи вказані обставини суди дійшли висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за отриману теплову енергію, поставлену у вересні-листопаді 2013 року в сумі 35 120 337,45 грн. правомірна та обґрунтована, така, що визнана відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Позивачем також було заявлено до стягнення пеню у розмірі 3 017 232,99 грн., нарахованої за прострочення оплати вартості теплової енергії, поставленої у вересні-листопаді 2013 року.
Пунктом 7.2 договору сторони визначили, що у разі не оплати або несвоєчасної оплати покупцем вартості поставлено теплової енергії, він зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Судами встановлено, що позивачем був наданий обґрунтований розрахунок пені за весь період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, відповідно до якого сума пені складає 3 017 232,99 грн.
Сервисы для юристов