ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2015 року Справа № 914/79/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуОб`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзуна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 24.02.2015у справі№ 914/79/15 Господарського суду Львівської областіза позовом- Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу - Представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзудо- Львівської міської ради - Виконавчого комітету Львівської міської ради - Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Інвестиційні Системи"провизнання недійсними рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради, визнання недійсними результатів аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності, визнання недійсним договорів оренди землі, визнання недійсним договору оренди нерухомого майназа участю представників: позивача- Шейхет М.Г. - Шумелда Р.Р., дов. від 24.11.14, Могінська Т.А., дов. від 24.11.2014відповідачівне з'явилися (про час та місце судового засідання повідомлений належно)
ВСТАНОВИВ:
Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу звернулись до господарського суду з позовом до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Інвестиційні Системи" про визнання недійсними рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №738 від 14.09.2007 та №815 від 28.09.2007; визнання недійсними результатів аукціону, що відбувся 05.10.2007; визнання недійсним договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності від 15.10.2007; визнання недійсним договорів оренди землі, зареєстрованих у Львівській міській раді 28.11.2007 за №№ Г-481, Г-482; визнання недійсним договору оренди нерухомого майна на будинок на вул.Федорова, 28 від 18.12.2007 № Г-5874-7 на підставі приписів статей 11, 54 Конституції України, статей 6, 10 Закону України "Про національні меншини в Україні" статей 3, 5, 11, 32, 33 Закону України "Про охорону культурної спадщини", статей 12, 84, 122, 136, 149, 150 Земельного кодексу України, Положення про Технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на торги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 №648, статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", статей 15, 16, 203, 211, 215, 658, 268, 761 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.01.2015 (суддя Пазичев В.М.) позов повернуто без розгляду на підставі частини 2 статті 36, пункту 2 частини 1 статті 57, пунктів 4, 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала місцевого господарського суду вмотивована порушенням при зверненні з позовом правил об'єднання вимог, сумісний розгляд яких перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи утруднить вирішення спору, відсутністю належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі та направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів; крім того, суд вказав, що копії доказів, долучених до матеріалів справи, не засвідчено належним чином.
Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 (судді: Костів Т.С. - головуючий, Марко Р.І., Желік М.Б.) ухвалу Господарського суду Львівської області від 15.01.2015 залишено без змін з тих підстав, що в порушення вимог частини 2 статті 36, пункту 2 частини 1 статті 57, пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів; окрім цього, копії доказів, долучені до матеріалів справи, не засвідчені належним чином.
Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалу у даній справі та направити справу до суду першої інстанції для розгляду зі стадії прийняття позовної заяви.
Касаційну скаргу вмотивовано доводами про невідповідність висновків, викладених в рішеннях судів обставинам справи, порушення господарськими судами норм процесуального права, зокрема, статті 8, частини 1 статті 58, пункту 3 статті 57, пунктів 4,5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, статті 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки спірні акти та договори пов'язані між собою поданими доказами, роз'єднання позовних вимог чи звернення з окремими заявами щодо кожної вимоги окремо утруднить її розгляд та унеможливить розгляд однієї вимоги без іншої; законодавством не передбачено справляння судового збору окремо за вимогу немайнового характеру; судами не враховано, що відповідно до пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 №270 доказом надсилання копії позову та доданих до неї документів є описи вкладення, прийняті підприємством поштового зв'язку; разом з цим суд у процесі підготовки справи до розгляду може витребовувати докази, що підтверджують викладені обставини, на які є посилання в позові, але самі докази не додані до позовної заяви; відтак, підстави для повернення позовної заяви відсутні.
Відповідачі відзиви на касаційну скаргу не подали та не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивачів, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
За статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються процесуальними правами, наданими їм цим кодексом; сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачі звернулися з позовними вимогами про:
1) визнання недійсними рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 738 від 14.09.2007. та № 815 від 28.09.2007, якими затверджено істотні умови для укладення договору купівлі-продажу права оренди, договорів оренди земельних ділянок та об'єкта комунальної власності на вул. Федорова, 23,28, призначених для будівництва готелю;
2) визнання недійсними результатів аукціону, що відбувся 05.10.2007, переможцем якого визначено ТОВ "Українські інвестиційні системи", відповідно до протоколу № 05 аукціону з продажу права оренди земельних ділянок від 05.10.2007;
3) визнання недійсним договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності від 15.10.2007, що укладений між Львівською міською радою та ТОВ "Українські інвестиційні системи", посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пелех О.З. та зареєстрований у Львівській міській раді 16.10.2007 за № 61 в книзі записів реєстрації договорів купівлі-продажу землі, з усіма змінами та доповненнями;
4) визнання недійсним договору оренди землі, зареєстрований у Львівській міській раді 28.11.2007 за № Г-481, зареєстрований у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії ЦДЗК, у державному реєстрі земель 11.01.2008 за № 04:08:438:00001 кн. 04-1, об'єктом якого є земельна ділянка по вул. І. Федорова, 23, з цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови, кадастровий № 4610136600:01:002:0013 для будівництва готелю з об'єктами інфраструктури терміном на 49 років, з усіма змінами та доповненнями;
5) визнання недійсним договору оренди землі, зареєстрований у Львівській міській раді 28.11.2007 за № Г-482, зареєстрований у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії ЦДЗК, у державному реєстрі земель 11.01.2008 за № 04:08:438:00002 кн. 04-1, об'єктом якого є земельна ділянка по вул. І. Федорова, 28, з цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови, кадастровий № 4610136600:01:002:0014 для будівництва готелю з об'єктами інфраструктури терміном на 49 років, з усіма змінами та доповненнями;
6) визнання недійсним договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд приміщень) на будинок на вул. Федорова, 28, від 18.12.2007 № Г-5874-7, з усіма змінами та доповненнями.
Відповідно до частини 1, 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 63 цього Кодексу, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, лише якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Суд апеляційної інстанції, заперечуючи доводи місцевого господарського суду вірно дослідив, що зазначені рішення та договори стосуються одних і тих самих об'єктів, пов'язані між собою встановленою законодавством послідовністю продажу права оренди об'єктів комунальної власності та за своєю суттю є наслідком реалізації оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування. Відповідно, співпадають підстави виникнення спірних відносин сторін, оскаржувані договори є наслідком виконання оскаржуваних рішень та проведених аукціонів, а позовні вимоги пов'язані спільними доказами.
Зазначаючи у касаційній скарзі на порушення апеляційним господарським судом приписів частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України, скаржник залишив поза увагою, що суд апеляційної інстанції погодився із відповідними доводами, наведеними у апеляційній скарзі, зазначивши, що обставин для повернення позовної заяви з підстав порушення правил об'єднання позовних вимог не вбачається.
Разом з цим слід зазначити, що згідно з пунктом 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Документом, що підтверджує сплату судового збору, є відповідний документ фінансової установи, яка здійснила перерахування суми судового збору до бюджету, зокрема, платіжне доручення, що додається позивачем до матеріалів позовної заяви. Сплата судового збору за розгляд справи судом, згідно з чинним законодавством України є обов'язковою передумовою порушення провадження для розгляду справи.
Сервисы для юристов