Постанова ВГСУ від 14.04.2015 року у справі №910/8625/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року Справа № 910/8625/14 Вищий господарський суд України у складі: суддя Харченко В.М. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Діван.ТВ", м.Київ

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015

зі справи № 910/8625/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Діван.ТВ", м.Київ (далі - Товариство)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Група Україна", м.Київ

про зобов'язання припинити дії, що порушують право.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Дідоренко Є.О.;

відповідача - Мальцева О.С., Миколюк П.П., Коваленко О.М.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року Товариство звернулося з позовом, згідно з яким просило визнати дії відповідача щодо вимоги надати ліцензію провайдера програмної послуги, такими, що порушують право Товариства на свободу підприємницької діяльності, а також зобов'язати відповідача припинити дії, що порушують зазначене право Товариства.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.12.2014 у справі № 910/8625/14 (колегія суддів у складі: суддя Васильченко Т.В. - головуючий, судді Марченко О.В. і Картавцева Ю.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 (колегія суддів у складі: суддя Рябуха В.І. - головуючий, судді Калатай Н.Ф. і Ропій Л.М.), у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати рішення суду першої інстанції від 01.12.2014, постанову апеляційного суду від 04.02.2015 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. Скарга мотивована тим, що рішення судів прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Судами встановлено, що:

- Товариство є суб'єктом підприємницької діяльності на території України, що надає послуги за технологією ОТТ (Over the top), які полягають у наданні місця у web-мережі для викладення книг, газет, журналів, фільмів, музики, а також послуг доступу до телевізійного контенту з використанням технології доставки сигналу на телевізор абонента по мережі Інтернет і пакетної маршрутизації даних Unicast;

- 01.10.2011 ТОВ "Світ ТВ" (телеорганізація) та Товариством (провайдер) було укладено договір №0581к про забезпечення доступу до телепрограми "Перший Автомобільний", за умовами якого телеорганізація, що здійснює розповсюдження телепрограми, надає провайдеру право приймати сигнал, що несе телепрограму для забезпечення абонентам доступу до телепрограми в телемережі на території України (послуга кабельного телебачення);

- листом від 28.02.2013 № 696/13-28.02 ТОВ "Світ ТВ" повідомило Товариство про розірвання договору №0581к та запропонувало звернутись до ексклюзивного представника з питань дистриб'юції - ТОВ "ТРК "Україна" для укладання нового договору;

- 05.07.2013 Товариство надіслало ТОВ "ТРК "Україна" листа №57, в якому просило повідомити про результати розгляду питання щодо укладення з ним договору про забезпечення доступу до телепрограми "Перший Автомобільний";

- листами від 07.03.2014 №110/1 та від 21.03.2014 №111/1 позивач звернувся до відповідача з проханням надати інформацію про умови укладання договорів щодо ретрансляції телеканалів "Україна", "Футбол 1", "Футбол 2", "Перший Автомобільний" користувачам сервісу divan.tv. Відповіді на ці звернення позивач не отримав;

- 18.04.2014 позивач через приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу надіслав ТОВ "ТРК "Україна" підписаний зі своєї сторони проект договору від 14.04.2014 №14/04/14/1 Д про надання невиключного права на ретрансляцію телевізійного сигналу телевізійного каналу "Україна";

- ТОВ "ТРК "Україна" листом від 24.04.2014 №к-0430 відхилило пропозицію Товариства укласти запропонований ним договір, оскільки позивач не є провайдером програмної послуги у розумінні Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та не має відповідної ліцензії провайдера програмної послуги;

- з перемовин шляхом електронного листування з ТОВ "ТРК "Україна" позивач зробив висновок, що відповідач, як засновник та акціонер (99,99%) ТОВ "ТРК "Україна", не надає дозволу на укладення договору між позивачем та ТОВ "ТРК "Україна", що і обумовило його звернення до суду з цим позовом.

Наведеним обставинам справи суди дали належну оцінку та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому, врахувавши вимоги чинного законодавства, а зокрема частини другої статті 62 Закону України "Про господарські товариства", суди правильно виходили з того, що ТОВ "ТРК "Україна", як юридична особа, може самостійно приймати рішення щодо акцептування пропозицій укласти договори з партнерами, а позивач, в свою чергу, не подав доказів, які б підтверджували дійсність тієї обставини, що ТОВ "Медіа Група Україна" перешкоджає укладанню договору між ним та ТОВ "ТРК "Україна".