ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2015 року Справа № 907/581/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Л. Рогачза участю представників:позивачаОСОБА_4 - довіреність від 17.01.2013 р. (том 2 а.с. 5)відповідачаГуменюк Н.О. - довіреність від 26.01.2015 р.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Хустської міської ради на постановувід 20.01.2015 р. Львівського апеляційного господарського судуу справі№ 907/581/13 господарського суду Закарпатської областіза позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_6до Хустської міської радипрозобов'язання укласти додатковий договір В С Т А Н О В И В :
У червні 2013 р. ФОП ОСОБА_6 звернулась до господарського суду Закарпатської області з позовом до Хустської міської ради про зобов'язання міську раду укласти з позивачем додатковий договір про продовження дії договору оренди земельної ділянки за № 0320 від 10.10.2007 р. на такий самий строк і на тих самих умовах, а саме до 23.10.2013 р., посилаючись на приписи статті 187 Господарського кодексу України, статті 31 та частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", з огляду на ухилення міської ради від укладення з позивачем договору.
У відзиві на позовну заяву Хустська міська рада, заперечуючи проти її задоволення, вказувала на закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного з позивачем та використання ним земельної ділянки в порушення вимог статті 34 Закону України "Про оренду землі".
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 30.08.2013 р. позов було задоволено повністю, а саме: зобов'язано Хустську міську раду укласти з ФОП ОСОБА_6 додатковий договір про продовження дії договору оренди земельної ділянки за № 0320 від 10.10.2007 року на такий самий строк і на тих самих умовах, яким передати в оренду ФОП ОСОБА_6 земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,площею 0,0312 га.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 р. рішення суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено, з мотивів передчасності пред'явлення позову, з огляду на приписи частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", посилаючись також на судове рішення у справі № 907/44/13-г.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2014 р. постанова Львівського апеляційного господарського суду від 22.10.2013 р. скасована, а справа направлена на новий розгляд до апеляційного суду.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 р., рішення господарського суду Закарпатської області від 30.08.2013 р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2014 р. рішення господарського суду Закарпатської області від 30.08.2013 р. та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 р. скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи, ФОП ОСОБА_6 подала до господарського суду заяву про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом, про що зазначено у вступній частині судового рішення, та просила суд винести рішення, яким зобов'язати Хустську міську раду переукласти (пролонгувати) договір оренди земельної ділянки № 0320 від 10.10.2007 р., із змінами від 23.10.2009 р., укладений між Хустською міською радою та ФОП ОСОБА_6, на тих самих умовах до 23.10.2016 р. (том 2 а.с. 224).
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 06.10.2014 р. (суддя Ушак І.Г.) у позові відмовлено.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції виходив, зокрема, із встановлення обставин стосовно відсутності рішення Хустської міськради, як власника спірної земельної ділянки, щодо надання її в оренду позивачеві після 23.10.2010 р. як єдиної законної підстави для укладення договору оренди, а також відсутності правових підстав до примушення Хустської міськради надати позивачу в оренду земельну ділянку комунальної власності.
За апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_6 Львівський апеляційний господарський суд (судді: Якімець Г.Г., Бойко С.М., Бонк Т.Б.), переглянувши рішення господарського суду Закарпатської області від 06.10.2014 р. в апеляційному порядку, постановою від 20.01.2015 р. скасував його, прийняв нове рішення, яким позов задовольнив частково, вирішив переукласти (пролонгувати) договір оренди земельної ділянки № 0320 від 10.10.2007 року (із змінами від 23.10.2009 року), укладений між Хустською міською радою та ФОП ОСОБА_6 до 23.10.2016 р., на тих самих умовах крім умов, передбачених пунктами 2.3 та 4.2 договору.
Пункти 2.3 та 4.2 договору оренди № 0320 від 10.10.2007 року (із змінами від 23.10.2009 року) виклав у наступній редакції:
"п. 2.3 Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 143 912,11 грн..
"п.4.2 Орендна плата за землю вноситься орендарем відповідно до 10-ї економіко-планувальної зони м. Хуст та складає 4 317, 36 грн. в рік або 359,78 грн. - в місяць".
Суд апеляційної інстанції зазначив, що з огляду на те, що за висновком господарського суду у справі № 907/44/13-г орендні відносини між сторонами не припинились, враховуючи, що позивачем подано проект змін до договору та останній не відкликав свою заяву про продовження орендних відносин, оскільки, у заяві від 07.09.2010 року йшлося лише про відкладення питання на інший термін, а відмова відповідача від договірних відносин була визнана судом недійсною, в даному випадку підлягають застосуванню положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо поновлення договору оренди, а висновок суду першої інстанції у даній справі стосовно того, що правовідносини сторін щодо оренди земельної ділянки на підставі договору оренди від 10.10.2007 р. закінчилися 07.11.2009 р., є помилковим.
Хустська міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 р. у даній справі скасувати, а рішення господарського суду Закарпатської області від 06.10.2014 р. у даній справі залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Скаржник зазначає, що незважаючи на вказівки суду касаційної інстанції, апеляційний суд, в порушення приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України, втретє посилався на рішення господарського суду у справі № 907/44/13-г в обґрунтування позиції стосовно безспірності поновлення договору оренди землі від 10.10.2007 р., що на думку заявника касаційної скарги не відповідає дійсним обставинам справи.
Заявник також вказує, що на виконання вказівок суду касаційної інстанції, судом першої інстанції під час нового розгляду справи було встановлено, що додаткова угода від 23.09.2009 р. до договору оренди землі підлягала реєстрації в Закарпатській регіональній філії ДП "Центр ДЗК" відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення цієї угоди та з урахуванням положень статті 654 Цивільного кодексу України, проте, позивачем доказів здійснення реєстрації додаткової угоди від 23.09.2009 р. до договору оренди землі не надано, що свідчить про правомірність висновку суду першої інстанції стосовно того, що вказана угода не набрала чинності, а судом апеляційної інстанції вказані обставини не враховані та не спростовані висновки місцевого суду.
Скаржник наголошує, що уточнивши свої вимоги позивач просив суд зобов'язати міську раду переукласти (пролонгувати) договір оренди землі на тих самих умовах до 23.10.2016 р. Разом з цим, по - перше, проект угоди позивачем не надавався, а по - друге, з квітня 2012 року відповідно до рішення сесії міської ради № 639 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки землі, внаслідок чого змінився розмір річної орендної плати. Проте, позивач просив зобов'язати переукласти договір на тих самих умовах, змінивши тільки строк договору, а суд апеляційної інстанції перевищивши права, надані статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, вийшов за межі позовних вимог, порушивши приписи процесуального законодавства.
При цьому, як наголошував скаржник, Хустською міською радою рішення про поновлення договору оренди землі № 0320 від 10.10.2007 р., у відповідності до норм права, чинних на момент закінчення договору, не приймалось, а відтак, як вважає заявник касаційної скарги, суд апеляційної інстанції приймаючи рішення про зобов'язання органу місцевого самоврядування переукласти договір оренди землі за відсутності відповідного рішення такого органу, порушив виключну компетенцію цього органу на реалізацію своїх функцій та повноважень, визначених чинним законодавством.
У відзиві на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_6 просила постанову суду апеляційної інстанції у даній справі залишити без змін, вказуючи на правомірність висновків суду та недоведеність доводів скаржника.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції були встановлені наступні обставини:
- 26.09.2007 р. Хустською міською радою прийнято рішення № 471 Про затвердження проекту відведення земельної ділянки для надання в оренду ПП ОСОБА_6";
- 10.10.2007 р., на підставі вказаного рішення Хустської міської ради № 471 від 26.09.2007 р., між Хустською міською радою (орендодавець) та ПП ОСОБА_6 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 0320, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,0312 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на 2 роки, із встановленням переважного права орендаря після закінчення строку договору на поновлення цього договору на новий термін, якщо інше не передбачене цим договором та рішенням Хустської міської ради. У цьому разі зацікавлена сторона повинна письмово повідомити другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше ніж за 2-а місяці до його закінчення (пункти 1.1, 2.1, 3.1, 3.2 договору);
Сервисы для юристов