ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2016 року Справа № 905/2609/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. - головуючого, Ємельянова А.С., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційноїскаргипублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"напостанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2016 та ухвалу господарського суду Донецької області від 30.07.2015у справігосподарського суду Донецької області №905/2609/14за позовомпублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"докомунального підприємства "Красноармійськтепломережа"простягнення 5 916 328,79грн.,за участі представників сторін:
від позивача - Смакота Н.І.,
від відповідача - не з'явилися,
У С Т А Н О В И В:
21.07.2015 комунальне підприємство "Красноармійськтепломережа" звернулися до господарського суду Донецької області із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 28.05.2014, яким стягнуто з комунального підприємства "Красноармійськтепломережа" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 5 086 443,45грн., на 36 місяців починаючи з 01.07.2015 по 01.07.2018.
30.07.2015 ухвалою господарського суду Донецької області (суддя Паляниця Ю.О.), залишеною без змін 11.01.2015 постановою Донецького апеляційного господарського суду (судді Ломовцева Н.В., Попков Д.О., Стойка О.В.) заяву комунального підприємства "Красноармійськтепломережа" №10-706 від 01.07.2015 про розстрочення виконання рішення від 28.05.2014 задоволено частково, розстрочено виконання зазначеного рішення на 12 місяців починаючи з серпня 2015 року по липень 2016 року.
У касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" посилалися на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, тому просили скасувати постанову та ухвалу про розстрочення виконання рішення суду. В обгрунтування касаційних вимог зазначали, що розстрочуючи виконання рішення суду, попередні судові інстанції врахували лише фінансовий стан відповідача та не звернули увагу на можливі негативні наслідки для ПАТ "НАК "Нафтогаз України" при затримці виконання рішення, що призвело до порушення принципу збалансованості інтересів обох сторін.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Аналізуючи положення зазначеної статті, касаційна інстанція виходить із того, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення суду можуть бути конкретні та виняткові обставини, що ускладнюють виконання рішення, або роблять його неможливим у строк, або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.
При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Частково задовольняючи заяву відповідача, місцевий господарський суд, враховуючи існування реальних обставин, які позбавляють боржника можливості на час ухвалення рішення у справі про стягнення суми боргу, інфляційних, 3-х відсотків та пені, обгрунтовано розстрочив виконання рішення господарського суду Донецької області від 28.05.2015 на 12 місяців, починаючи з серпня 2015 року, обмежившись 2015 роком. При цьому, суд першої інстанції мотивовано зазначив, що вчинення дій, спрямованих на негайне виконання судового рішення, могло призвести до блокування роботи відповідача, призупинення діяльності щодо стягнення заборгованості з осіб, які є боржниками КП "Красноармійськтепломережа", що у свою чергу створило б загрозу повного виконання відповідного судового акту.
Суперечливі твердження заявника касаційної скарги щодо недотримання балансу інтересів сторін не заслуговують на увагу, оскільки заяву про розстрочення виконання рішення було задоволено не у повному обсязі, а частково, виходячи також і з інтересів позивача.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, належних обґрунтувань, які б їх спростовували, заявником не наведено, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови, при ухваленні якої правильно застосовані норми процесуального права. Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст.1117 ГПК України не відноситься компетенції касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2016 та ухвалу господарського суду Донецької області від 30.07.2015 у справі №905/2609/14 - без змін.
Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяА.С. Ємельянов СуддяЛ.В. Ковтонюк
Сервисы для юристов