Постанова ВГСУ від 14.01.2014 року у справі №920/371/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2014 року Справа № 920/371/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Глос О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Делівері"на постановувід 14.10.2013 року Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 920/371/13-ггосподарського суду Сумської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КБ-Екопроект"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Делівері"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаОСОБА_4простягнення 23 940,76 грн.в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: від відповідача:Пасічник А.В. (довіреність від 13.01.2014р.) не з'явилисьвід третьої особи:не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Сумської області (суддя Левченко П.І.) від 04.07.2013 року у справі № 920/371/13-г прийнято відмову позивача від позову до другого відповідача; припинено провадження у даній справі щодо позовних вимог позивача до другого відповідача на підставі п.4 ст.80 ГПК України; у задоволенні позовних вимог до першого відповідача відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Слободін М.М., судді - Гончар Т.В., Істоміна О.А.) від 14.10.2013 року рішення Господарського суду Сумської області від 04.07.2013 року у справі № 920/371/13-г в частині відмови у задоволенні позовних вимог до відповідача-1 скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ-Екопроект" 23 970,76 грн. матеріальної шкоди, 1 720,50 грн. судового збору за подання позову, 860,25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги; в іншій частині рішення Господарського суду Сумської області від 04.07.2013 року у справі № 920/371/13-г залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 року у справі № 920/371/13-г, а рішення Господарського суду Сумської області від 04.07.2013 року залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.2 ст.34, ст.ст.36, 43, 99, 101 ГПК України, ст.12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", п.11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, ст.933 ЦК України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Відповідач та третя особа не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КБ-Екопроект" звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом стягнути солідарно з відповідачів кошти у розмірі 23 940,76 грн. в якості відшкодування завданої ними матеріальної шкоди.

03.07.2013 року позивач подав заяву про зміну позовних вимог, у порядку ст.ст.22,78 ГПК України, в якій відмовився від позовних вимог до другого відповідача і просив суд стягнути з першого відповідача кошти у розмірі 23940,76 грн. в якості відшкодування завданої ним матеріальної шкоди.

Згідно з квитанцією про приймання вантажу СУ-3-1510 Товариство з обмеженою відповідальністю "Делівері" (експедитор) 18.09.2012 року прийняло від Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ-Екопроект" (вантажовідправник) вантаж для доставки його з міста Суми до міста Севастополя отримувачу - ОСОБА_4 (вантажоотримувач), що є платником вартості перевезення.

В даній квитанції зазначено наступне: найменування вантажу - будівельні матеріали, кількість місць - 1, об'єм - 4,5 м куб., вага - 167 кг, вартість перевезення з додатковими послугами - 1458,00 грн., пломбування відсутнє; вантажовідправник зобов'язаний перевірити правильність усіх відомостей про відправку вантажу, вказаних у цій квитанції, а також, що транспортування вантажів здійснюється на підстав "Правил транспортного експедирування вантажів (багажу)", розроблених ТОВ "Делівері" (далі Правила транспортного експедирування). Відправка вантажу свідчить, що клієнт ознайомлений та приймає Правила транспортного експедирування. Упаковка вантажу (багажу) повинна відповідати вимогам, встановленим Правилами та забезпечувати збереження вантажу при транспортуванні.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КБ-Екопроект" у позовній заяві посилається на те, що представник експедитора на території вантажовідправника оглянув вантаж. Жодних претензій щодо його стану, необхідності пакування, маркування і т.і. не було висловлено, більше того, вантаж (станція) пройшов вихідний внутрішній контроль якості, що підтверджується актом контролю по якості від 14.09.2012 року. Вантаж було доставлено третій особі - ОСОБА_4, однак при його отриманні він помітив пошкодження і відмовився приймати вантаж. ОСОБА_4 звернувся до співробітників експедитора з проханням роз'яснити - яким чином необхідно оформити факт виявлення пошкодження вантажу, на що йому вказали скласти заяву (копія додається), натомість не запропонували скласти акт чи інший документ на підтвердження факту пошкодження вантажу. ОСОБА_4 на території складу представництва 1-го відповідача у м. Севастополі зробив фотознімки пошкодженої станції. Вантаж було повернуто позивачеві. Після його отримання співробітниками позивача 24.09.2013 року був проведений детальний огляд пошкоджень, за наслідками якого було складено акт приймання вантажу по кількості і якості, форма якого була отримана з сайту 1-го відповідача (т.1 а.с.21). Причому керівник служби безпеки 1-го відповідача у телефонній розмові вказав, що представники 1-го відповідача для підписання акту огляду пошкодженого вантажу не з'являться і акт підписувати не будуть. А тому вантаж було оглянуто у присутності незацікавленої особи - Приватного підприємця ОСОБА_7, який було ним підписано. Пізніше комісія з працівників позивача провела детальне дослідження пошкоджень станції і визначила суму завданої шкоди, що було оформлено актом від 27.09.2012 року (т.1 а.с.24-25). Позивач звернувся до 1-го відповідача з вимогою відшкодувати завдану шкоду, однак останній відмовив у її задоволенні, мотивуючи тим, що вантаж не був належним чином упакований і не були складені акти на підтвердження факту заподіяння шкоди.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції з вищевказаних фактів зазначає, що при доведенні своєї позиції по справі ТОВ "КБ-Екопроект" безпідставно не приймає до уваги Правила транспортного експедирування, на підставі яких здійснювалось транспортування вантажу у даному випадку, з якими ознайомлений та які прийняв (з якими погодився) позивач.

Апеляційний суд правомірно не погодився з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Правилами транспортного експедирування передбачено пакування вантажу (багажу), однак як стверджує позивач та не спростовано 1-м відповідачем, з Правилами позивача не ознайомили і під час приймання вантажу - правила не надали. Правила транспортного експедирування ТОВ "Делівері" передбачають пакування, однак зазначається, що у разі відсутності пакування експедитор має право здійснити перевезення, однак всі ризики покладаються на замовника. При цьому в п.1.6. Правил транспортного експедирування зазначається, що вантаж, наданий до перевезення у стані, що не відповідає правилам перевезення, приймається з обов'язковою вказівкою про невідповідність пакування вантажу дійсним правилам (вказується про те, що здійснюється перевезення без пакування). І тільки в цьому випадку експедитор не несе відповідальності за збереження вантажу при транспортуванні.

У відповідності до п.10.4. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року (далі Правила перевезень №363), вантаж, який був поданий замовником у стані, що не відповідає правилам перевезень, і не був приведений у відповідний стан у строк, що забезпечує своєчасне відправлення, вважається неподаним, а перевезення таким, що не здійснилося з вини замовника.

Дана норма є імперативною, в ній не вказано, що сторони можуть домовитись про інше. Отже, ця норма є пріоритетною перед положенням Правил транспортного експедирування вантажів (багажу), розроблених ТОВ "Делівері", а тому має застосовуватись саме норма Правил перевезень №363.

Відповідно до Розділу 4 Правил транспортного експедирування, на які посилається 1-й відповідач, завантаженням та вивантаженням вантажу (багажу) керує працівник експедитора, який самостійно визначає послідовність, порядок завантаження, а також чи відповідає наданий до перевезення вантаж вищевказаним Правилам.

Згідно зі ст.933 Цивільного кодексу України у разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі.

Також статтею 10 Правил перевезень №363 встановлено, що експедитор має право не приступати до виконання обов'язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором транспортного експедирування.

Таким чином, представник відповідача-1, виявивши неналежне пакування вантажу, мав попередити про це позивача і відмовитись від експедирування. Натомість, представник відповідача-1 прийняв вантаж до перевезення.

1-й відповідач факт отримання вантажу від позивача за накладною або за актом приймання по кількості та якості заперечує, посилаючись на те, що огляд зовнішнього стану та цілісності вантажу не перевіряв та підписів на інших документах крім квитанції не робив. Всі відомості відносно властивостей вантажу були занесені до квитанції за даними позивача. При відправленні вантажу позивач не заявляв ніяких вимог к особливим умовам та заходам обережності для забезпечення його збереження під час транспортування. Посилається на порушення позивачем Правил транспортного експедирування щодо пакування та маркування вантажу, на невідповідність ваги та назви вантажу, на приймання вантажу позивачем в односторонньому порядку за кількістю та якістю, на недоведеність позивачем: вини першого відповідача, розміру завданої позивачу шкоди, протиправних дій першого відповідача та причинного зв'язку між протиправними діями та заподіяною шкодою.

Для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи колегією суддів ухвалою від 25.09.2013 року були витребувані наступні додаткові письмові докази та пояснення, а саме: належності станції до товарів групи "Ж", паспорт виробу; передачі відповідальною особою експедитору вантажу (станції) вагою 190 кг та вартістю 27 900,00 грн. (а не будматеріалів вагою 167 кг на суму 1 458,00 грн.); відсутності обов'язку пакування вантажу та відповідальності за наслідки неправильної упаковки, з посиланням на законодавство; виникнення пошкоджень вантажу під час транспортування вантажоотримувачу; виклику експедитора для приймання пошкодженої продукції; правомірності складання одностороннього акта приймання вантажу (без порушення вимог законодавства); розрахунку суми втрат на ремонт та заміну пошкоджених елементів (суми позову).

Дослідженням наданих позивачем додаткових доказів, колегією суддів встановлено наступне.

Належність станції до групи "Ж" зазначено у технічних умовах ТУ У 29.2-37186106-001:2010, наявних в матеріалах справи. Зокрема, у розділі 5 "Транспортування і зберігання" вказується, що у залежності від дії механічних факторів, станція належить до групи "Ж" по ГОСТ 23170.