Постанова ВГСУ від 14.01.2014 року у справі №910/12980/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2014 року Справа № 910/12980/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Глос О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "РМ - інвест"на постановувід 05.11.2013 року Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/12980/13господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехбудавто"доТовариства з обмеженою відповідальністю "РМ - інвест"простягнення 306 416,08 грн.в судовому засіданні взяли участь представники :від позивача: не з'явилисьвід відповідача:Ікранов О.А. (довіреність від 20.12.2013р.)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Головатюк Л.Д.) від 26.09.2013 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді - Баранець О.М., Пашкіна С.А.) від 05.11.2013 року, у справі № 910/12980/13 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ - інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехбудавто" 274 900,00 грн. - основного боргу, 21 084,32 грн. - пені, 4 431,76 грн. - 3% річних та 7 112,38 грн. - судового збору.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.530, 610, 613, 614 ЦК України, ст.ст.42, 43, 47, 32, 33, 77 ГПК України.

В поясненні на касаційну скаргу позивач повністю заперечує викладені в ній доводи.

Позивач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтехбудавто" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РМ - інвест" про стягнення заборгованості за договором на транспортно-експедиційне обслуговування в сумі 274 900 грн., пені в сумі 21 084,32 грн., трьох процентів річних в сумі 4 431,76 (з урахуванням уточнення позовних вимог) з посиланням на порушення відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт.

Судами встановлено таке.

01 серпня 2012 року між позивачем (Експедитор-Перевізник) та відповідачем (Замовник) укладено договір доручення №120801/19 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач зобов'язався здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування відповідача по організації перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів автомобільним транспортом за заявками відповідача, а останній зобов'язався оплатити надані послуги.

Згідно з п.5.1. Договору замовник надсилає Експедитору-Перевізнику Заявку (Додаток №1) на перевезення вантажів не менше ніж за п'ять робочих днів до дати завантаження.

Відповідно до п.5.2. Договору замовлення підписується уповноваженими особами Сторін та скріплюється круглими печатками Замовника та Експедитора-Перевізника.

Пунктом 5.3. Договору визначено, що Експедитор-Перевізник приймає подані Заявки до виконання, на підтвердження чого протягом 48 годин (за винятком неробочих та вихідних днів) надсилає шляхом факсимільного зв'язку чи електронною поштою прийняту Заявку, підтверджену печаткою Експедитора-Перевізника. В разі неприйняття заявки Замовника, Експедитор-Перевізник повідомляє про це Замовнику протягом 48 годин шляхом факсимільного зв'язку чи електронною поштою. Якщо протягом 48 годин з моменту надсилання заявки Замовник не отримав ніякої відповіді від Експедитора-Перевізника, цю обставину слід розглядати як неприйняття заявки Експедитором- Перевізником.

На виконання умов Договору позивач в період з 01.08.2012 року по 26.02.2013 року надав відповідачу послуги на загальну суму 1 296 400,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств без зауважень.

Згідно з п. 6.1. Договору Замовник проводить розрахунки з Експедитором-Перевізником протягом 30-ти календарних днів з моменту розвантаження автомобіля на підставі рахунку, наданого Експедитором - Перевізником.

Останні послуги надані відповідачу 26.02.2013 року, відтак останній строк оплати з врахуванням п.6.1. Договору є 28.03.2013 року.

01 вересня 2012 року між позивачем, відповідачем та ТОВ "АТЕМ" укладено Договір про переведення боргу (далі - Договір 2).

Відповідно до умов Договору 2 відповідач взяв на себе додаткові грошові зобов'язання перед позивачем на суму 213 500,00 грн.

Відповідач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та Договором 2, частково сплатив за вищезазначеними договорами кошти на загальну суму 1 235 000,00 грн.

Позивач зарахував кошти з суми сплаченої відповідачем на повне погашення боргу за Договором 2 та часткове погашення заборгованості за Договором, в результаті чого у відповідача залишилась заборгованість за надані за Договором послуги в період з 26.12.2012 року по 26.02.2013 року на суму 274 900,00 грн.

Доказів сплати заборгованості відповідачем до суду не надано.

Пунктом 7.2.14. Договору передбачено, що у випадку затримки оплати, Замовник виплачує Експедитору-перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення оплати від неотриманої суми за кожен день прострочки платежу.

Задовольняючи позовні вимоги, суди правомірно виходили із такого.

Відповідно до ст.ст.929 ЦК України, 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. За цим договором може бути встановлений обов'язок експедитора укладати від свого імені договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).