ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2016 року Справа № 912/3695/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Рогач Л.І., - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Дроботової Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2016у справі№ 912/3695/15 Господарського судуКіровоградської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг"простягнення 1485782,00 грн. за договором поставки,
за участю представників: позивачаСмельняк О.М. -предст.дов. від 01.11.2016; відповідачаПолудень Є.А. -предст. дов. від 01.07.2016;третьої особине з'явились
ВСТАНОВИВ:
24.09.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка" 1485782,00 грн залишку коштів, сплачених згідно з договором поставки № 15/7/13 від 15.07.2013 в якості передоплати за насіння соняшника, з тих підстав, що відповідач не виконав визначене договором зобов'язання у належний строк та у повному обсязі; позов обґрунтовано статтями 525, 526, 530, 629, 693 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України.
Відповідач проти позову заперечив, вказавши, що повністю виконав зобов'язання за договором шляхом задоволення вимог, заявлених новим кредитором (третьою особою), якому перейшло право вимоги на підставі укладеного позивачем та третьою особою договору про відступлення права вимоги; задоволення позовних вимог у цій справі призведе до подвійного виконання зобов'язання, що не відповідає нормам матеріального права; обставини, пов'язані з відступленням права вимоги позивача на користь третьої особи, встановлено рішенням від 04.11.2015 у справі Господарського суду Кіровоградської області № 912/3447/15.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 31.08.2016 (судді: Вавренюк Л.С.- головуючий, Балик В.М., Змеул О.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 (судді: Євстигнеєв О.С.- головуючий, Науменко І.М., Кузнєцов В.О.) рішення господарського суду скасовано, прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги, стягнуто з відповідача на користь позивача 1485782,00 грн заборгованості згідно з договором поставки № 15/7/13 від 15.07.2013, 22286,73 грн судового збору за подання позовної заяви та 24515,40 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення місцевого суду залишити без змін. Касаційну скаргу обґрунтовано порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме судом в порушення вимог статей 514, 516, 712 Цивільного кодексу України не враховано, що за умовами договору уступки право вимоги до відповідача перейшло від позивача до нового кредитора - третьої особи, а набувши за договором уступки право вимоги до відповідача - боржника за договором поставки, третя особа, як новий кредитор фактично реалізував це право шляхом звернення з позовом до Кіровського районного суду м. Кіровоград у цивільній справі № 404/11363/13-ц про стягнення солідарно з відповідача та ОСОБА_10 суми 1485782,00 грн за договором поставки, (яку передано третій особі майном - зерном кукурудзи, що підтверджується видатковою накладною №1 від 14.02.2014 та актом звіряння взаємних розрахунків); крім того, в порушення статті 653 Цивільного кодексу України суд апеляційної інстанції не врахував, що після розірвання договору уступки права вимоги зобов'язання за цим договором припинились лише з моменту його підписання, відтак вимагати повернення того, що було виконане до моменту розірвання договору є неприпустимим, а доказів переходу права вимоги від третьої особи до позивача учасниками процесу у цій справі не подано.
Третя особа не скористалась процесуальним правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції свого представника.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи касаційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Місцевий господарський суд встановив, що 15.07.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР" (Покупець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка" (Постачальник) уклали договір поставки № 15/7/13, за яким Постачальник зобов'язався поставити і передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва, а саме насіння соняшника врожаю 2013 року (товар) за ціною, якістю, кількістю та на умовах вказаних в договорі та в додатках до договору, а Покупець зобов'язався здійснити приймання та оплату товару. Відповідно до пункту 9.1. договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині зобов'язань, що виникли до цієї дати - до повного їх виконання відповідними сторонами.
Згідно з пунктом 2.2. договору строк поставки товару визначений сторонами не пізніше 1 жовтня 2013 року. Ціна товару за умовами пункту 3.1. договору склала 3800 грн. за 1 тону. Кількість/вага (в заліковій вазі) складає 1000 тон.(пункт 3.2.) Сума договору склала 3800000 грн. (пункт 3.3).
За домовленістю сторін згідно з пунктом 5.1. Покупець сплачує за товар шляхом попередньої оплати в розмірі 100 відсотків від суми договору в строк не пізніше 18 липня 2013 року.
Пунктом 10.8. договору поставки від 15.07.2013 сторони погодили, що жодна зі сторін не може передати права та обов'язки за договором третім особам без письмової згоди іншої сторони за виключенням законних правонаступників.
23.09.2013 сторони уклали до договору додаткову угоду № 1, якою внесені зміни до пунктів 3.1., 3.2., а саме: "пункт 3.1. Ціна товару складає 3300 (три тисячі триста) гривень 00 копійки за 1 тону"; "пункт 3.2. Кількість/вага складає 1151 (одна тисяча сто п'ятдесят одна) тонна 51 кг".
Також суд встановив, що 16.07.2013 позивач на виконання умов договору провів оплату 3800000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №29465.
В свою чергу відповідач поставив соняшник у кількості 519460 кг на суму 1714218,00 грн., що вбачається з копії видаткової накладної № 23/2 від 31.10.2013, та згідно з банківською випискою від 13.11.2013 повернув позивачу 600000,00 грн. за недопоставлену продукцію.
Сума передплати, що не повернута відповідачем за непоставлений товар складає 1485782,00 грн.
Також суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР" (Первинний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг" (Новий кредитор) 15.12.2013 уклали договір уступки права вимоги, за яким Новий кредитор прийняв право (замість Первинного кредитора) вимагати від боржника (ТОВ "Агропромислова компанія "Ніка") належного виконання зобов'язань за договором поставки № 15/7/13 від 15.07.2013 і додатковою угодою № 1 від 25.09.2013.
Враховуючи рішення Господарського суду Кіровоградської області від 04.11.2015 у справі № 912/3447/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР", яким відмовлено у позові про недійсність договору уступки права вимоги від 15.12.2013, місцевий господарський суд дійшов висновку про правомірність вчиненого правочину уступки права вимоги.
Кіровський районний суд міста Кіровограда порушив провадження у справі №№ 404/1163/13-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг" до ОСОБА_10 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка" про солідарне стягнення з відповідачів боргу у сумі 1485782,00 грн., 412273,06 грн. відсотків за користування чужими коштами та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка" штрафу у сумі 760000,00 грн на підставі укладеного 15.12.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР" і Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг" договору уступки права вимоги та укладеного 15.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР" і ОСОБА_10 договору поруки.
За матеріалами справи місцевий господарський суд встановив, що у судовому засіданні від 13.02.2014 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг" змінив позовні вимоги та просив на виконання договору зобов'язати відповідача повернути зерно кукурудзи.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19.12.2013 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ СТАР Трейдінг" суд вжив заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на зерно кукурудзи в кількості 9801460 кг, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Ніка" і знаходиться на елеваторі за адресою: м. Кіровоград, с. Нове, вул. Ливарна, 1-Р.
Сервисы для юристов