ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2015 року Справа № 910/24629/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Овечкіна В.Е.,суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,за участю представників:позивача -Мірошник М.М.,відповідача-не з'явились,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.06.2015у справі№910/24629/13за позовомПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"доКП "Житлово-експлуатаційна організація-109 Голосіївського району"про стягнення коштів ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м.Києва від 17.02.2014 (суддя Сташків Р.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 (судді: Скрипка І.М., Руденко М.А., Шаптала Є.Ю.), позов задоволено частково - на підставі ст.193 ГК України, ст.ст.526,530,610,611,612,625 ЦК України та ч.2 ст.22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" стягнуто з КП "Житлово-експлуатаційна організація-109 Голосіївського району" на користь ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" 47789,71 грн. заборгованості за надані комунальні послуги, 109,11 грн. пені, 509,09 грн. штрафу, 3% річних у сумі 24,41 грн. В решті позовних вимог відмовлено у зв'язку їх необґрунтованістю.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2014 скасовано рішення господарського суду м.Києва від 17.02.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 502778,49 грн. основного боргу, 14502,99 грн. пені, 27019,32 грн. штрафу та 3% річних в сумі 2983 грн. та передано справу в цій частині позову на новий розгляд до господарського суду м.Києва.
Рішенням господарського суду м.Києва від 19.02.2015 (суддя Пінчук В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 (судді: Власов Ю.Л., Станік С.Р., Корсакова Г.В..) відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 502778,49 грн. основного боргу, 14502,99 грн. пені, 27019,32 грн. штрафу та 3% річних в сумі 2983 грн.
ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" у поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати в частині відмови у стягненні 502778,49 грн. основного боргу, 14502,99 грн. пені, 27019,32 грн. штрафу та 3% річних в сумі 2983 грн., справу в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду м.Києва, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.526,529,627,629, ЦК України, ст.ст.6,173-175,193 ГК України, ч.2 ст.22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", ст.ст.42,33,43,83,104 ГПК України, п.3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за №936/15627 (далі - Правила №190) та п.п.2.2,2.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002р. за №403/6691 (далі - Правила №37). Зокрема, скаржник вказує на те, що загальний розмір основного боргу відповідача при новому розгляді справи складає 502778,49 грн., до складу якого входять: 138137,33 грн. - заборгованість (з урахуванням 47789,71 грн., стягнутих судом при попередньому розгляді справи) за надані послуги з постачання питної (холодної) води для потреб населення, орендарів та для власних потреб відповідача та з водовідведення (за кодами 1-1379, 1-1705, 1-1706); 151284,24 грн. - заборгованість за надані послуги з приймання та відведення стоків гарячої води (за кодом 1-51379); 213356,92 грн. - заборгованість за надані послуги з постачання питної води на підігрів (за кодом 1-51379). Таким чином, на думку заявника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем лише за питну воду, що використовується відповідачем для надання послуг з гарячого водопостачання (йде на підігрів). Крім того, скаржник посилається на те, що судами проігноровані висновки Вищого господарського суду України щодо самовільного зарахування судами (при первісному розгляді справи) вартості послуг з постачання холодної води для її підігріву, яка була фактично сплачена відповідачем, у рахунок погашення заборгованості за передбачені договором інші види послуг, яке (зарахування) мотивоване неправильним тлумаченням змісту ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та умов договору.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення та постанова - скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 502778,49 грн. основного боргу, 14502,99 грн. пені, 27019,32 грн. штрафу та 3% річних в сумі 2983 грн. з передачею справи на новий розгляд в цій частині позову до господарського суду м.Києва з наступних підстав.
Залишаючи без змін первісне рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд виходив того, що:
02.03.2006р. між ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", (позивач, постачальник за договором) та КП "ЖЕО-109" Голосіївської районної в м.Києві ради, яке в подальшому було перейменовано на КП "Житлово-експлуатаційна організація-109 Голосіївського району", (відповідач, абонент по договору) укладено договір №06420/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод, а абонент зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору.
Відповідно до п.2.1 договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється: 2.1.1) за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності в абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для подиву визначається за показниками лічильника. В разі технічної неспроможності встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу; 2.1.2) зняття показань з лічильника (-ів) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно графіку обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватись постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальника від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг; 2.1.4) кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показниками лічильників стічних вод або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання.
Пунктом 2.2.2 договору сторони погодили, що оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента.
Згідно п.2.2.3 договору в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.
Відповідно до п.4.2 договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному обсязі.
За безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити. Сплата штрафу не звільняє абонента від обов'язку оплатити рахунок постачальника (п.4.6 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі укладеного між сторонами договору відповідачу присвоєно коди 1-1379, 1-51379, 1-1705, та 1-1706 для здійснення розрахунків за поставлену питну воду та прийняті стічні води, що зумовлено встановленням уповноваженим органом тарифів на послуги відповідно до кінцевої категорії споживачів, що отримують послуги (населення, бюджетні установи, орендарі тощо). За кодом 1-1379 обліковується питна вода та її стоки, що використовуються відповідачем для забезпечення потреб житлового фонду водопостачанням, водовідведенням. За кодом 1-51379 обліковується питна вода та її стоки, що використовуються відповідачем для забезпечення потреб житлового фонду у гарячій воді. За кодом 1-1705 обліковується питна вода та її стоки, що використовуються у господарській діяльності відповідачем для власних потреб. За кодом 1-1706 обліковується питна вода та її стоки, що використовуються у господарській діяльності відповідачем для забезпечення орендарів (бюджетних установ тощо) водопостачанням та водовідведенням. За кожним кодом абонента обліковується об'єм поставленої питної води та прийнятих стічних вод, що розраховується за відповідним тарифом, а також відображаються кошти, що були сплачені абонентом за відповідний період та з відповідним призначенням платежу.
Отже, за вказаний період, крім холодної води та її стоків, позивач нарахував відповідачу 502778,49 грн. у якості вартості холодної води, яка була поставлена позивачем на теплові пункти АЕК "Київенерго" з метою вироблення гарячої води та подальшої поставки АЕК "Київенерго" цієї гарячої води відповідачу, а також за відведення стоків цієї води.
Із залучених до матеріалів справи письмових доказів та пояснень відповідача вбачається, що теплові пункти за адресами, на які позивачем постачалась питна вода для вироблення гарячої води та за якими позивач виставив рахунки відповідачу, знаходяться у володінні та користуванні не відповідача, а перебувають у користуванні ПАТ "Київенерго" на балансі останнього, тому відповідач не є власником або користувачем зазначених бойлерів. Дана обставина сторонами не заперечується.
Отже, позивач холодну воду для вироблення з неї гарячої води відповідачу не постачає, дана вода постачається позивачем до АЕК "Київенерго" та обліковується її лічильниками, які знаходяться на цих теплових пунктах. Після отримання холодної води на цих теплових пунктах АЕК "Київенерго" виробляє з неї гарячу воду та постачає її відповідачу, а відповідач отримує цю гарячу воду та повинен розраховуватись за неї з АЕК "Київенерго".
Таким чином, апеляційний суд погодився з висновком місцевого суду про те, що оскільки договір не регулює відносин постачання питної води для виготовлення гарячої, то підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з постачання такої води, суд не вбачає, а тому немає підстав для стягнення з відповідача заборгованості за воду, обліковану позивачем за кодом 1-51379, яка постачалась до АЕК "Київенерго" для виготовлення гарячої води. Нараховані на вказану суму заборгованості 3% річних, пеня та штраф також не підлягають стягненню.
Крім того, апеляційний суд, вважаючи, що за період з квітня по вересень 2013р. за кодом 1-51379 позивачем було передано на теплові пункти АЕК "Київенерго" обсяги холодної води для виготовлення гарячої води для відповідача на суму 502778,45 грн. та прийняті від відповідача стоки цієї гарячої води на суму 391424,83 грн., погодився з правовою позицією місцевого господарського суду про те, що позивачу було відмовлено лише у стягненні з відповідача 502778,45 грн. вартості холодної води, переданої на теплові пункти АЕК "Київенерго" для виготовлення гарячої води. Отже, прийняті від відповідача стоки цієї гарячої води на суму 391424,83 грн. були враховані при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції, який не відмовляв позивачу у стягненні боргу за ці послуги.
Проте, колегія не може погодитися з передчасними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу приписів ч.2 ст.22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та п.5 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Сервисы для юристов