Постанова ВГСУ від 13.07.2026 року у справі №953/1065/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року

м. Київ

справа № 953/1065/25

провадження № 51-1069 км 26

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу начальника Київського районного відділу Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_6 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 березня 2026 року про повернення апеляційної скарги

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. За вироком Київського районного суду м. Харкова від 07 квітня 2025 року, залишеним без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року, ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладено на нього обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

2. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання начальника Київського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Харківській області ОСОБА_6 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання ОСОБА_7 .

3. Не погодившись із ухвалою суду від 23 лютого 2026 року начальник Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 11 березня 2026 року апеляційну скаргу начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2026 року щодо ОСОБА_7 повернуто апелянту, оскільки вона подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. У касаційній скарзі представник органу пробації, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 11 березня 2026 року та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

6. На обґрунтування свого прохання зазначає, що апеляційним судом не враховано, що оскаржуване судове рішення ухвалене за результатами розгляду подання саме органу пробації, поданого в межах реалізації його повноважень, передбачених статтями 76, 78 КК та Закону України «Про пробацію». Стверджує, що цей суд не встановив чи відноситься начальник Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області до кола осіб, яким п. 10 ч. 1 ст. 393 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надано право на апеляційне оскарження судових рішень у кримінальному судочинстві з питань, віднесених до його компетенції.

7. Зазначає, що повернення апеляційної скарги у цьому випадку суперечить завданню кримінального процесуального судочинства та не відповідає процесуальним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

8. Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.

Позиції учасників судового провадження

9. У судовому засіданні прокурора заперечила щодо задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

10. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.

11. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

12. Статтею 438 КПК визначено підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції, якими є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується положеннями статей 412-414 КПК.

13. Згідно зі ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.