ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2015 року Справа № 922/5645/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губенко Н.М.,
суддів: Барицької Т.Л.,
Картере В.І. (доповідач)
за участю представників:
позивача - Поддимая А.Б.,
відповідача - Рябініна С.В.,
ПФ "Данк" - не з'яв.,
ПФ "Ера" - не з'яв.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватної промислово-торгівельної фірми "ЮСІ"
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2015
у справі № 922/5645/14 господарського суду Харківської області
за позовом Приватної промислово-торгівельної фірми "ЮСІ"
до Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1) Приватної фірми "Данк",
2) Приватної фірми "Ера"
про припинення зобов'язань за договором № 02/2-08-242 застави товарів в обороті від 31.10.2012, визнання недійним договору № 02/2-08-145 застави товарів в обороті від 30.12.2013 та додаткового договору від 18.10.2013 до договору № 02/2-08-242 застави товарів в обороті від 31.10.2012
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2014 року Приватна промислово-торгівельна фірма "ЮСІ" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства Банк "Меркурій" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватної фірми "Данк" та Приватної фірми "Ера" про (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) визнання припиненими зобов'язань за договором застави товарів в обороті № 02/2-08-242 від 31.10.2012 та визнання недійсними договору застави товарів в обороті № 02/2-08-145 від 30.12.2013 та додаткового договору від 18.10.2013 до договору застави товарів в обороті № 02/2-08-242 від 31.10.2012, укладених позивачем та відповідачем.
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.12.2014 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено у повному обсязі. Визнано припиненими зобов'язання за договором застави товарів в обороті № 02/2-08-242 від 31.10.2012; визнано недійсним договір застави товарів в обороті № 02/2-08-145 від 30.12.2013; визнано недійсним додатковий договір від 18.10.2013 до договору застави товарів в обороті № 02/2-08-242 від 31.10.2012, які укладені Приватною промислово-торговельною фірмою "ЮСІ" та Публічним акціонерним товариством Банк "Меркурій".
Приймаючи рішення у справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні договору відступлення права вимоги за кредитним договором сторонами були додержані вимоги ст. 638 ЦК України, а саме визначено конкретний обсяг прав, які передані іншому кредиторові - сума боргу, яка на дату укладення договору складала 16 170 000,00 грн., що становило весь обсяг заборгованості за кредитним договором. У зв'язку з викладеним суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ПАТ Банк "Меркурій" на момент укладення договору застави товарів в обороті № 02/2-08-145 від 30.12.2013 та укладення додаткового договору від 18.10.2013 до договору застави товарів в обороті від 31.10.2012 не був кредитором за основним зобов'язанням, вибув з правовідносин, що склались на час передачі права вимоги та передав права новому кредитору за кредитним договором, які виникатимуть у майбутньому. Відтак, суд зазначив про те, що ПАТ Банк "Меркурій" уклав договір застави товарів в обороті № 02/2-08-145 від 30.12.2013 та додатковий договір від 18.10.2013 до договору № 02/2-08-242 застави товарів в обороті від 31.10.2012 всупереч положенням ч. 1 ст. 572 ЦК України та ст. 1 Закону України "Про заставу", ч. 2 ст. 548 ЦК України у зв'язку з чим визнав їх недійсними. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відносини майнової поруки (застави) за договором № 02/2-08-242 застави товарів в обороті від 31.10.2012, які забезпечували виконання за кредитним договором припинились внаслідок укладення договору переведення боргу від 28.12.2012 та відсутності належним чином засвідченої згоди заставодавця (майнового поручителя) забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником як те передбачено ч. 1 ст. 523 ЦК України.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 (колегія суддів у складі: суддя Могилєвкін Ю.О. - головуючий, судді Пушай В.І., Плужник О.В.) вказане рішення господарського суду від 25.12.2014 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на час укладання договору відступлення права вимоги між ПАТ Банк "Меркурій" (первісний кредитор) та ПАТ Банк "Золоті ворота" за кредитним договором існувала заборгованість в розмірі 5 799 800,00 доларів США, тоді як ПАТ Банк "Золоті ворота" відступлено право вимоги частини боргу у сумі 16 170 000,00 грн. Отже, кредитний договір із змінами, внесеними додатковими угодами до нього не припиняв своєї дії. У зв'язку з тим, що заборгованість за кредитним договором на час укладання спірних договорів застави існувала, відповідач залишався кредитором, а заставодавець погодився з частковою зміною боржника.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 02.03.2015, а рішення господарського суду першої інстанції від 25.12.2014 залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено вимоги ст.104 ГПК України, ст.ст. 523, 548, 572 ЦК України, ст. 1 Закону України "Про заставу". Так, скаржник зазначає про те, що на момент укладання договору застави товарів в обороті № 02/2-08-145 від 30.12.2013 та додаткового договору від 18.10.2013 до договору застави товарів в обороті № 02/2-08-242 від 31.10.2012 відповідач вже не був кредитором за основним зобов'язанням у зв'язку з чим, на думку позивача, відповідач втратив право вимоги до боржника. Крім того, позивач як заставодержатель не надавав свою згоду на забезпечення виконання зобов'язання новим боржником, а тому відносини застави, які забезпечували виконання зобов'язання за договором невідновлювальної кредитної лінії № 02/1-25К-84 від 29.10.2012 припинились внаслідок укладення договору переведення боргу від 28.12.2012 між позивачем, ПАТ "Банк Золоті Ворота" та ПФ "Данк". Також позивач зазначає про те, що вимога про визнання недійсним додаткового договору від 18.10.2013 до договору застави від 31.10.2012 № 02/2-08-242 нерозривно пов'язана з первісною вимогою про визнання припиненими зобов'язань за цим договором, а тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивачем фактично подана нова позовна заява про визнання недійсним додаткового договору від 18.10.2013 до договору застави товарів в обороті від 31.10.2012 зроблено з порушенням вимог ст. 22 ГПК України.
У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення у зв'язку з тим, що судом апеляційної інстанції правомірно встановлено існування зобов'язань ПП "Ера" та ПФ "Данк" за договором № 02/1-25К-84 про невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті від 29.10.2012 перед банком і на теперішній час.
Сервисы для юристов