ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2015 року Справа № 908/6123/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Корсак В.А.
судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)
розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.03.2015р. у справі господарського суду№908/6123/14 Запорізької області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" доприватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 144 280,17грн. пр. Саєнко І.М. - дов. №150121 від 05.01.14р. не з'явився
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" про стягнення з відповідача на користь позивача 120830,94грн. основного боргу, 2631,79грн. 3% річних, 20817,44грн. інфляційних втрат та судових витрат в розмірі 2890,00грн. судового збору і 25386,00грн. пов'язаних з наданням правової допомоги адвоката.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.01.2015р. (суддя Немченко О.І.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 120830,94грн. основного боргу, 2631,79грн. 3% річних, 20817,44грн. інфляційних втрат, 2885,60грн. судового збору та 1500,00грн. витрат за послуги адвоката.
Позивач не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в частині стягнення суми судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Запорізької області від 22.01.2015р. скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення суми судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом в розмірі 23886,00грн. задовольнити в повному обсязі, та додатково стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 913,50грн. та стягнути з відповідача на користь позивача суму судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом на стадії апеляційного провадження в розмірі 7000,00грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.2015р. (судді Істоміна О.А., Білецька А.М., Гребенюк Н.В.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" залишено без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області від 22.01.2015р. залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, в частині стягнення суми судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом, товариство з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення суми судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом в розмірі 23886,00грн. задовольнити в повному обсязі, та стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 913,50грн., судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 913,50грн., стягнути з відповідача на користь позивача суму судових витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвокатом на стадії апеляційного провадження в розмірі 7000,00грн. та на стадії касаційного провадження в розмірі 8000,00грн.
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Запорізький електровозоремонтний завод" проти касаційної скарги заперечує, вважає судові рішення справедливими та обґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 22.10.2013р. між приватним акціонерним товариством "Запорізький електровозоремонтний завод" (покупцем, відповідачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "РИМ 2000" (постачальником, позивачем у справі) укладений договір поставки №1442388, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався у 2013 році поставити (передати у власність) покупцю товари, зазначені в специфікації №1 - додатку до цього договору, а покупець - прийняти і оплатити такі товари на умовах цього договору. Найменування (номенклатура, асортимент) товарів: відповідно до Специфікації №1 - додатку до цього договору. Кількість товарів: відповідно до Специфікації №1 - додатку до цього договору.
Пунктом 3.3 договору поставки передбачено, що покупець оплачує поставний постачальником товар виключно за ціною, вказаною у специфікації №1 - додатку до цього договору.
Відповідно до п.4.2 договору, покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 60 банківських днів від дати поставки. Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженим представником покупця видаткової накладної.
Згідно із п.10.1 договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Специфікацією №1 сторони узгодили найменування (номенклатуру, асортимент) товарів кількість та ціну. Загальна сума поставки товарів склала 120830,94грн. Специфікація підписана з боку обох сторін та скріплена печатками товариств.
Розглядаючи справу по суті, судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору та з посиланням на виставлені рахунки, на підставі видаткових накладних №№12412 та 12484 від 12.11.2013р. позивач поставив відповідачу обумовлений товар на загальну суму 120830,94грн. Видаткові накладні підписані з боку обох сторін без зауважень. З боку відповідача видаткові накладні підписані Наточий Д.С. на підставі довіреності №13709 від 11.11.2013р.
Проте, відповідач отриманий від позивача товар ні в строки, обумовлені п.4.2 договору поставки, ні на момент подання позову до суду та розгляду справи в суді, не сплатив, у зв'язку з чим у нього виникла прострочена заборгованість перед позивачем у сумі 120830,94грн., на яку позивачем на підставі ч.2 ст.625 ЦК України нараховані 3% річних в розмірі 2631,79грн. та 20817,44грн. інфляційних втрат.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суди дійшли до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 120830,94грн. заборгованості, 3% річних в розмірі 2631,79грн. та 20817,44грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню, в зв'язку з їх обґрунтованістю. Судові рішення в цій частині не оскаржуються.
Крім того, позивач просив суди стягнути з відповідача на користь позивача 25386,00грн. витрат на послуги адвоката за договором про надання правової допомоги в господарському процесі від 08.09.2014р., укладений між позивачем (замовником) та адвокатом Саєнко Іваном Максимовичем.
При вирішенні даної вимоги, суди виходили з дослідження умов договору, наданих позивачем доказів - довіреності на представництво інтересів позивача, свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю та ордер, платіжного доручення №2200 від 02.12.2014р., яким підтверджується сплата позивачем адвокату Саєнко І.М. грошових коштів в розмірі 25386,00 грн. за надання правової допомоги в господарському процесі за договором від 08.09.2014р.
Разом з цим, судами враховано, що сторони договору про надання правової допомоги мають право визначити будь-який розмір витрат на правову допомогу в господарському процесі, однак, суд може обмежити розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Таким чином, з огляду на обставини справи та встановивши, що сплачені витати порівняно з ціною позову та складністю справи, є неспіврозмірними та достатньо завищеними, також зважаючи на те, що розгляд справи не був тривалим, тому суди дійшли до висновку, що розумним розміром компенсації відповідачем витрат позивача на послуги адвоката для даної справи є 1500,00грн.
З даними висновками судів попередніх інстанцій погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, оскільки відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального Кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться у ст.1 вказаного Закону, за якою адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом
Сервисы для юристов