ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2014 року Справа № 910/10868/13
Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М.-головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Естрагон", м. Київ (далі - ТОВ "Естрагон"),
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014
зі справи № 910/10868/13
за позовом ТОВ "Естрагон"
до приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м. Київ (далі - ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав"),
про стягнення 16 000 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ТОВ "Естрагон" - Бригинця С.М.,
ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" - Хлєбнікова С.Г.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Естрагон" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" 16 000 грн. Позовні вимоги з посилання на положення частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України мотивовано тим, що зазначена сума безпідставно набута відповідачем як роялті за підписаним сторонами договором від 01.07.2011 № КБР-70-70/07/11 (далі - Договір), оскільки цей правочин є неукладеним.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2013 (суддя Блажівська О.Є.) позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 (колегія суддів у складі: суддя Сотніков С.В. - головуючий, судді Доманська М.Л., Копитова О.С.) рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі ТОВ "Естрагон" просить Вищий господарський суд України постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі внаслідок порушення апеляційним господарським судом положень статей 33, 34, 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", статей 203, 215, 440, 441, 509, 530, 1109 Цивільного кодексу України. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" на момент укладення Договору не мала права надавати дозвіл на використання необмеженого переліку творів, оскільки в ліцензійному договорі мають бути зазначені об'єкти авторського та суміжних прав щодо використання яких укладено правочин.
У відзиві на касаційну скаргу ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" просить залишити касаційну скаргу без задоволення з мотивів, наведених у даному відзиві.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Господарськими судами у справі встановлено, що згідно з умовами Договору ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав", зокрема, як організація колективного управління майновими права суб'єктів авторського права передала ТОВ "Естрагон" за встановлену Договором винагороду (роялті) невиключне право використовувати в комерційній діяльності цього товариства музичні твори, фонограми яких використовувалися в мережах радіостанцій. ТОВ "Естрагон" сплатило за Договором роялті у сумі 16 000 грн.
Частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Статтею 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами особисто, через свого повіреного або через організацію колективного управління.
Згідно з частиною четвертою статті 47 цього Закону особи, які використовують твори, виконання, програми мовлення, примірники фонограм (відеограм), зобов'язані надавати організаціям колективного управління точний перелік використаних (усіх) творів, виконань, примірників фонограм (відеограм), програм мовлення разом з документально підтвердженими даними про одержані прибутки від їх використання та повинні виплачувати організаціям колективного управління винагороду в передбачений термін і в обумовленому розмірі.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі; організації колективного управління можуть управляти на території України майновими правами іноземних суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями, в тому числі й про взаємне представництво інтересів.
Разом з тим за змістом пункту "в" частини сьомої статті 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" наявною є можливість певного управління організацією колективного управління майновими правами й осіб, які не передали організації повноважень відповідно до частини третьої цієї статті.
Частинами п'ятою та шостою статті 48 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що:
Сервисы для юристов