ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2017 року Справа № 924/848/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Іванової Л.Б.,
за участю представників сторін: Скородинської О.Ю. дов. № 359 від 6 березня 2017 року та відповідачів Палькевич Н.С. дов. № Др-13-1216 від 30 грудня 2016 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Хмельницькгаз збут" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12 січня 2017 року у справі Господарського суду Хмельницької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" до ТОВ "Хмельницькгаз збут" про стягнення суми,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2016 року Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта", правонаступником якого є ПАТ "Укрпошта" (далі - позивач), звернулось до ТОВ "Хмельницькгаз збут" (далі - відповідач) з позовом про стягнення 474343 гривень 86 коп., що складається з: 358953 гривень 35 коп. основного боргу за невиконання договірних зобов'язань; 85297 гривень 45 коп. пені, 23712 гривень 06 коп. втрат коштів від інфляції та 6381гривні 00 коп. - 3 % річних.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з приймання платежів № 20/152/Р.240 від 1 липня 2015 року.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 1 листопада 2016 року позов про стягнення з ТОВ "Хмельницькгаз збут" на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" 474343 гривень 86 коп., у тому числі 358953 гривень 35 коп. основного боргу за невиконання договірних зобов'язань, 85297 гривень 45 коп. пені, 23712 гривень 06 коп. втрат коштів від інфляції, 6381 гривні 00 коп. 3 % річних задоволено.
У решті позову відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12 січня 2017 року апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" задоволено частково.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 листопада 2016 року змінено в частині 3 % річних, втрат коштів від інфляції та судового збору. У решті - рішення залишено без змін.
Резолютивну частину рішення викладено у наступній редакції:
"1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькгаз збут" м. Хмельницький (пр. Миру, 41, код 39585960) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", м. Київ в особі Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" м. Хмельницький (вул. Проскурівська, 90. код 21344146) 358953 гривні 31 коп. основного боргу, 26701 гривню 05 коп. пені, 6070 гривень 96 коп. 3 % річних, 20781 гривень 78 коп. втрат коштів від інфляції, всього - 412507 гривень 10 коп., 6738 гривень 13 коп. витрат зі сплати судового збору за подання позову.
У решті позову відмовлено."
У касаційній скарзі ТОВ "Хмельницькгаз збут" просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 1 листопада 2016 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12 січня 2017 року, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Посилається на те, що судами не враховано, що згідно постанови Кабінету Міністрів України №792 від 30 вересня 2015 року оплата послуг щодо приймання платежів від побутових споживачів банківськими установами та підприємствами поштового зв'язку здійснюється газопостачальними підприємствами виключно з їх поточних рахунків, які не є поточними рахунками зі спеціальним режимом.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 1 липня 2015 року сторонами укладено договір № 20/152/Р.240 про надання послуг з приймання платежів, відповідно до п. 1.1 якого предметом цього договору є надання виконавцем (позивачем) послуг замовнику (відповідачу) з приймання об'єктами поштового зв'язку (поштамти, центри поштового зв'язку, відділення поштового зв'язку) платежів у національній валюті від платників для перерахування їх на користь замовника у строки, у порядку та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов'язується оплатити послуги виконавця у порядку, визначеному цим договором.
Згідно із п. п. 3.1 та 3.2 договору плата за послуги виконавця, що є предметом договору, становить 1% суми платежу. Послуги з приймання платежів згідно п. п. 196.1.5 Податкового кодексу України не є об'єктом оподаткування ПДВ. Оплата наданих виконавцем послуг здійснюється шляхом перерахування замовником на рахунок виконавця суми плати, розрахованої згідно п. 3.1, авансом до 25 числа поточного місяця, в якому надавались послуги, на підставі рахунку виконавця, сформованого за даними реєстрів прийнятих платежів відповідно до п. 2.3 договору станом на 20 число поточного місяця. Остаточний розрахунок за надані виконавцем послуги здійснюється замовником до 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі актів приймання-передачі.
Пунктом 4.2.5 договору передбачено, що замовник зобов'язаний до 10-го числа кожного місяця, наступного за звітним, підписати акт, наданий філіалом виконавця, та повернути примірник виконавцю. У разі наявності претензій до інформації, викладеної в акті, надавати мотивовану відмову від підписання акту із зазначенням недоліків.
У п. 5.3 договору визначено, що за порушення замовником строків оплати наданих виконавцем послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на день прострочення, від суми несвоєчасно оплачених послуг за кожен день прострочення.
Зміни та доповнення до цього договору вносяться шляхом укладення додаткової угоди, підписаної уповноваженими на це представниками сторін та скріпленої печатками сторін, і є невід'ємною частиною цього договору згідно із п. 8.1 договору.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
19 жовтня 2016 року на адресу позивача надійшла пропозиція відповідача переглянути визначену договором комісійну винагороду та підписати запропоновану додаткову угоду до договору № 20/152/Р.240 з посиланням на п.9 Постанови Кабінету Міністрів України № 792 від 30 вересня 2015 року "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ", якою розмір оплати газопостачальними підприємствами послуг щодо приймання платежів від побутових споживачів банківськими установами та підприємствами поштового зв'язку встановлено на рівні не більше 0,3 %.
9 листопада 2016 року відповідачу надано відповідь про відмову у задоволені його пропозиції щодо зменшення відсотка винагороди та висловлена зустрічна пропозиція про розірвання договору № 20/152/Р.240 шляхом підписання додаткової угоди до нього.
Сервисы для юристов