Постанова ВГСУ від 13.04.2017 року у справі №910/16707/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року Справа № 910/16707/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій"на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 17.10.2016 Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017у справі№ 910/16707/16 Господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" 3. Публічне акціонерне товариство "Банк професійного фінансування"провизнання іпотеки припиненоюза участю представників сторін:

позивача: Фрідман Д.А.

відповідача: Яцько Р.М.

третьої особи-1: не з'явилися

третьої особи-2: не з'явилися

третьої особи-3: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Лізинг інформаційних технологій" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" про визнання іпотеки, яка виникла на підставі Договору іпотеки № 886/980-ЮО/І від 03.10.2012, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний банк" та Приватним акціонерним товариством "Лізинг інформаційних технологій", посвідченого приватним нотаріусом КМНО Морозовою С.В. та зареєстрованого № 13587, припиненою з 09.03.2016 18:47:58.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2016 у справі № 910/16707/16 (суддя Карабань Я.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 (колегія суддів у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Дикунської С.Я, Мальченко А.О.), у позові відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що звернення особи до суду з позовом про визнання іпотеки такою, що припинена, на підставі частини першої статті 593 Цивільного кодексу України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору, однак позивач не надав доказів, які свідчать про порушення його суб'єктивних прав або охоронюваних законом інтересів, зокрема й на момент звернення до суду, та не довів порушення його прав та інтересів відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо".

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, Приватне акціонерне товариство "Лізинг інформаційних технологій" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції і постанови суду апеляційної інстанції та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 у цій справі, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

До Вищого господарського суду України від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких відповідач просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

13.04.2017 до Вищого господарського суду України надійшли письмові пояснення Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій", в яких скаржник зазначає про невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, що є порушенням норм ст.ст. 4-2, 4-7, 27, 43, 82, 84, 105 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак треті особи не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що 03.10.2012 між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" (позичальник) був укладений кредитний договір № 886/980-ЮО, згідно з умовами якого банк зобов'язувався надати позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

З метою забезпечення виконання позичальником його зобов'язань перед банком за вищевказаним кредитним договором, 03.10.2012 між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний Банк" та Приватним акціонерним товариством "Лізинг інформаційних технологій" (іпотекодавець) був укладений договір іпотеки № 886/980-ЮО/І, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрований в реєстрі за №13587, згідно з умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку банку нежилі приміщення з №1 по №17 (групи приміщень № 319) (в літ. А), загальною площею 289,90 м.кв., розташовані за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, буд. 28, реєстраційний номер майна: 37049723.

Заставна вартість переданого в іпотеку нерухомого майна за домовленістю сторін становить 3221167,00 грн. (п. 1.3 в редакції договору про внесення змін № 2).

Підпунктом 1 пункту 3.1.3 передбачено, що іпотекодержатель має право на свій розсуд застосовувати механізм позасудового врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку, визначеному у застереженні про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом передачі права власності згідно норм законодавства України предмета іпотеки іпотекодержателем або передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким вважається застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, викладене в п.п. 3.2.4.1 та 3.2.4.2 цього пункту договору (п.3.2.4), задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". Відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" у випадку задоволення вимог іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої в цьому підпункті п. 3.2.4 договору, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. При цьому, вважається, що предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за вартістю, що буде визначена після прийняття іпотекодержателем рішення про обрання передбаченого цим пунктом договору способу звернення стягнення на предмет іпотеки, на підставі висновку незалежного експерта - суб'єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності. При цьому, сторони домовляються, що кандидатура суб'єкта оціночної діяльності визначається іпотекодержателем самостійно.

Якщо фактичний розмір заборгованості іпотекодавця за основним зобов'язанням менший за вартість, що вказана у висновку незалежного експерта-суб'єкта оціночної діяльності, іпотекодержатель перераховує різницю, розраховану відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку", на поточний рахунок іпотекодавця протягом 60 (шестидесяти) робочих днів з моменту набуття у власність предмета іпотеки.

На підставі договору іпотеки до Державного реєстру 03.10.2012 о 18:28:11 був внесений запис про іпотеку № 2212467.

Як досліджено судами першої та апеляційної інстанції, право вимоги за договором іпотеки № 886/980-ЮО/І від 03.10.2012 було неодноразово відступлено, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 64335861 від 26.07.2016, долученою до матеріалів справи.

26.08.2014 між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний банк" та Публічним акціонерним товариством "Банк професійного фінансування" було укладено договір відступлення права вимоги № 1/2014 року, а 12.09.2014 - договір про відступлення прав за договором іпотеки, відповідно до яких Публічне акціонерне товариство "Банк професійного фінансування" став новим кредитором та іпотекодержателем за кредитним договором № 886/980-ЮО від 03.10.2012, договором іпотеки та договором застави.

25.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Некстджен Фінанс" (первісний кредитор) було укладено договір про відступлення прав вимоги № 2/2016, відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор відступає новому кредитору своє право вимоги (яке було набуте первісним кредитором відповідно до договору про відступлення права вимоги № 1/2016 від 25.01.2016, укладеного між ПАТ "Банк професійного фінансування" та ТОВ "Фінансова компанія "Некстжен Фінанс") за кредитним договором № 886/980-ЮО від 03.10.2012, спірним договором іпотеки та договором застави.