Постанова ВГСУ від 13.02.2014 року у справі №910/10272/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року Справа № 910/10272/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддівМіщенка П.К., Куровський С.В., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Будестейт-ТД"

на ухвалу у справі господарського судуКиївського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року №910/10272/13 міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будестейт-ТД" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісстрой"простягнення 335 963,49 грн.В судовому засіданні взяли участь представники: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будестейт-ТД" - Накопало О.А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року у справі № 910/10272/13 (суддя Удалова О.Г.) позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будестейт-ТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполісстрой" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна компанія "Укрексперт" 318 000,00 грн. основного боргу, 13 785,28 грн. пені, 4 178,21 грн. 3% річних та судові витрати.

Не погодившись з прийнятим рішенням, 20.08.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будестейт-ТД" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, з проханням його скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 року (головуючий суддя - Зеленін В.О., судді - Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.) зазначену апеляційну скаргу залишено без розгляду з огляду на те, що судовий збір Товариством з обмеженою відповідальністю "Будестейт-ТД" сплачено не в повному розмірі та на вимоги ухвал суду відповідачем 1 не надано доказів про сплату судового збору у повному обсязі.

21.11.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будестейт-ТД" вдруге звернулось з апеляційною скаргою, з проханням поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2013року у справі № 910/10272/13 і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року (головуючий суддя - Суховий В.Г., судді - Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.) клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будестейт-ТД" про поновлення строку на подання апеляційної скарги, відхилено. Апеляційну скаргу з доданими документами повернуто скаржнику.

Не погодившись із ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будестейт-ТД" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, посилаючись на порушення Київським апеляційним господарським судом норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 53, 97 ГПК України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відхиляючи, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будестейт-ТД" про відновлення строку на подання апеляційної скарги та повертаючи цю скаргу без розгляду, апеляційний суд встановив, що скаржником не наведено обставин щодо поважності причин пропуску такого строку, що суперечить приписам ст. 53 ГПК України, оскільки з правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, а тому в кожному випадку суд має чітко визначити з якої саме поважної причини визначений строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будестейт-ТД" не наведено пояснень щодо обставин поважності причин невиконання вимог ухвал суду про надання доказів сплати судового збору в розмірі 150,32 грн. за розгляд апеляційної скарги, які не було сплачено скаржником за подання попередньої апеляційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суд України підтримує такі висновки, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно з п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах.

Рішення господарського суду міста Києва було винесено 30.07.2013 року року.

Як встановлено Київським апеляційним господарським судом, вперше апеляційну скаргу подано 20.08.2013 року, тобто з дотриманням строку на оскарження, ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.11.2013 року апеляційну скаргу залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

Вдруге апеляційну скаргу подано скаржником 21.11.2013 року, тобто з порушенням строку передбаченого ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

В доданому до апеляційної скарги клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження заявник просив відновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року у справі № 910/10272/13, не пояснюючи при цьому обставин щодо поважності причин пропуску такого строку.

Відповідно до ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.

Виходячи зі змісту наведеної норми, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.