Постанова ВГСУ від 13.01.2016 року у справі №905/1156/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2016 року Справа № 905/1156/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

ПАТ "Азовзагальмаш" - не з'явився,

ПАТ "Альфа-Банк" - Черея О.В.,

ПАТ "Торговий дім "Азовзагальмаш" - не з'явився,

ПАТ "Азовелектросталь" - Колтка О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015

та на рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2015

у справі № 905/1156/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Азовзагальмаш"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк";

2) Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Азовзагальмаш";

3) Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь"

про визнання пункту кредитного договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року ПАТ "Азовзагальмаш" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Альфа-Банк", ПАТ "Торговий дім "Азовзагальмаш", ПАТ "Азовелектросталь" про визнання пункту кредитного договору недійсним.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.10.2015 (суддя Стасюк С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 (колегія суддів у складі: суддя Чорногуз М.Г. - головуючий, судді Агрикова О.В., Рудченко С.Г.), у задоволенні позову відмовлено. Приймаючи вказані рішення, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що сторони при укладенні оспорюваного договору були вільні у виборі контрагентів та визначенні умов договору, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови і підписали договір про відкриття кредитної лінії № 114-В/13 від 01.10.2013, а тому всі умови цього договору з моменту його укладення є однаково обов'язковими для виконання сторонами.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015, рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2015 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст. 43 ГПК України, ст.ст. 11, 202, 203, 215, 509, 510, 511, 610-612, 614, 1054 ЦК України, ст.ст. 42, 44, 62 ГК України. Так, на думку позивача, зобов'язання поручителів за кредитними договорами не можуть створювати для позивача будь-яких обов'язків, в тому числі щодо дострокового повернення кредиту на вимогу банку поза межами інституту забезпечення виконання зобов'язань, оскільки така відповідальність може покладатися на третіх осіб виключно за договорами поруки або застави, які є самостійними правочинами.

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Альфа-Банк" просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 та рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2015 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. Так, на думку банку, наведені позивачем обставини не можуть свідчити про недійсність оспорюваного пункту кредитного договору.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Господарські суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 01.10.2013 ПАТ "Альфа-Банк" (банк) та ПАТ "Торговий дім "Азовзагальмаш" (позичальник) укладений договір про відкриття кредитної лінії № 114-В/13, згідно з умовами якого банк відкрив позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті, з лімітом 35 441 215,20 дол. США та строком дії до 01.07.2016;

- відповідно абзацу 9 п. 11.6. кредитного договору, сторони домовились, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, і виконання усіх інших зобов'язань позичальника за цим договором у строк не пізніше 10 календарних днів з дати направлення позичальнику відповідної вимоги, серед іншого, у разі виникнення у позичальника та/або у будь-якої особи, яка від свого імені надала гарантію, поруку або заставу у забезпечення зобов'язань позичальника за цим договором, простроченної заборгованості та/або несплаченої неустойки (пені, штрафів) за будь-яким іншим договором, що укладений позичальником та/або такою особою з банком, незалежно від виду договору та суми такої заборгованості;