ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2015 року Справа № 910/17570/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Рось ЛТД"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.11.2014у справі№ 910/17570/14 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рось ЛТД"доКиївської міської радиза участю Прокуратури Подільського району міста Києвапро внесення змін до договору за участю представників: прокурораКлюге Л.М., посв. №014652позивачаБондар В.В., директор, Бігуненко В.Т., дов. від 12.01.2015відповідачаТхорик С.М., дов. від 08.12.2014
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рось ЛТД" звернулось до господарського суду з позовом про внесення змін до укладеного з Київською міською радою договору оренди земельної ділянки від 02.04.2001, виключивши пункт п'ятий цього договору.
Позовні вимоги вмотивовані приписами статті 284 Господарського кодексу України, статей 2, 25, 30 Закону України "Про оренду землі", статті 93 Земельного кодексу України, статей 628, 651 Цивільного кодексу України, наявністю підстав для внесення змін до договору оренди від 02.04.2001, шляхом виключення з цього договору протиправних умов пункту 5, згідно з якими відповідач має право в односторонньому порядку (шляхом надсилання повідомлення через податкові органи або через інший уповноважений на це орган) збільшити розмір орендної плати у випадку, коли внаслідок змін у законодавстві орендна плата стане меншою від розміру земельного податку.
Відповідач відхилив позов, вказавши, що відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі", статей 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України Київська міська рада рішенням від 28.02.2013 внесла зміни до договору оренди у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України, відтак твердження позивача, що включення до договору оренди пункту 5 порушує його права помилкове.
Рішенням Господарського суду від 07.10.2014 (суддя Якименко М.М.) в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2014 (судді: Хрипун О.О.- головуючий, Власов Ю.Л., Станік С.Р.) рішення суду першої інстанції залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.
Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову в справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 3 пункту 3 Прикінцевих положень Земельного кодексу України, статей 21, 30 Закону України "Про оренду землі", статті 651 Цивільного кодексу України, пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, не надано належної правової оцінки підтвердженим обставинам справи, оскільки відповідачем в односторонньому порядку, без досягнення взаємної згоди сторін договору оренди, внесено зміни до нього, а саме до пункту 5, що зумовило підвищення нормативно грошової оцінки землі та перевищує встановлений сторонами договору розмір річної орендної плати, що є істотним порушенням договору та підставою для внесення змін до договору, шляхом виключення пункту 5; в порушення пункту 2 частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції в рішенні не виклав надані позивачем письмові пояснення.
Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав, у судовому засіданні відхилив доводи касаційної скарги як безпідставні, вказавши на законність та обґрунтованість судових рішень.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін та прокурора, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 02.04.2001 Київською міською радою та ТОВ "Рось ЛТД" укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Київським міським управлінням земельних ресурсів, про що зроблено запис від 15.05.2001 за № 85-6-00010 у книзі записів державної реєстрації договорів, на умовах якого орендодавець, на підставі рішення Київради від 26.09.2000 за № 11/988, передає, а орендар приймає у оренду на 25 років земельну ділянку, місце розташування якої вул. Верхній Вал, 20, у Подільському районі м. Києва, розміром 0,1028 га для експлуатації та обслуговування магазину "Будматеріали" у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з пунктом 2.1 договору за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендодавцеві орендну плату у грошовій формі, незалежно від результатів своєї діяльності.
Відповідно до пункту 2.2 договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі двох відсотків від її грошової оцінки.
Згідно з пунктом 2.3 договору розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін (шляхом внесення змін до цього договору), за винятком випадку, передбаченого пунктом п'ятим цього договору. Пропозиції про перегляд розміру орендної плати надсилаються не частіше, ніж один раз на квартал і розглядаються відповідно до законодавства. Відсутність відповіді на таку пропозицію не означає погодження такої пропозиції.
Відповідно до пункту 5 договору сторони погодили, що орендодавець має право у односторонньому порядку (шляхом надсилання орендареві повідомлення через податкові органи або через інший уповноважений на це орган) збільшити розмір орендної плати у випадку, коли внаслідок змін у законодавстві орендна плата стане меншою від розміру земельного податку.
Рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового Кодексу України" вирішено внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну орендну плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (справа № А-19747). Орендарям земельних ділянок, зазначеним у додатку до цього рішення, забезпечити оформлення внесених змін до договорів оренди земельних ділянок (п. 1, 2 рішення Київської міської ради від 28.02.2013 № 89/9146).
Листом від 11.08.2014 № 11-08/14 позивач звернувся до Київської міської ради з пропозицією про внесення змін договору оренди земельної ділянки від 02.04.2001, шляхом виключення пункту 5, зміст якого суперечить положенням статті 30 Закону України "Про оренду землі", згідно з якими зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Окрім цього, в листі позивач вказав, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку; всі інші умови цього договору залишаються незмінними.
Київська міська рада відповіді не надала, що стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Рось ЛТД" до господарського суду з позовом про внесення змін до укладеного з Київською міською радою договору оренди земельної ділянки від 02.04.2001, шляхом виключення пункту п'ятого цього договору.
Відмовляючи в задоволенні позову суди попередніх інстанцій вказали, що встановлення статтею 288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки, а саме пункту 5 цього договору у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати, відтак підстави для внесення позивачем змін до договору, шляхом виключення пункту п'ятого цього договору, відсутні.
Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).
Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Також за підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно з пунктами 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Згідно з пунктом 288.4., підпунктами 288.5.1., 288.5.2. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України в редакції на дату звернення прокурора з позовом до місцевого господарського суду розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), -3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів-чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Сервисы для юристов