Постанова ВГСУ від 13.01.2014 року у справі №911/2021/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року Справа № 911/2021/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Калінін М.В.

від відповідача: Зінченко В.О.

3-тьої особи: Маркушев Я.С., Кириленко І.В.

розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013р.

у справі № 911/2021/13 Господарського суду Київської області

за позовом Державного підприємства "Енергоринок"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КонтурГлобал Солушнс Україна",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Київобленерго"

про стягнення 31100 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Держане підприємство "Енергоринок" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур Глобал Солушнс України" про стягнення 31100,00 грн. штрафу за порушення умов пункту 1 додаткової угоди №8829/02 від 30.07.2012 року та додаткової угоди №8863/02 від 31.08.2012 року до договору №8575/02 від 31.05.2012 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.09.2013 року (суддя Мальована Л.Я.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013р. (судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.), у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Держане підприємство "Енергоринок" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 193,216 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Київобленерго" надало пояснення щодо погодження визначення переліку місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

31.05.2012 року між Державним підприємством "Енергоринок" (надалі - ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контур Глобал Солушнс України" (надалі - ТЕЦ) укладено договір купівлі-продажу електроенергії №8575/02, відповідно до умов якого ТЕЦ зобов'язується продавати, а ДПЕ зобов'язується купувати електроенергію, вироблену ТЕЦ, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору (пункт 1.1 договору).

30.07.2012 року між позивачем та відповідачем додаткову угоду додаткову угоду №8829/02 до названого договору пунктами 1 та 2 якої передбачено:

" 1. ТЕЦ зобов'язується в термін до 14 серпня 2012 року внести зміни та надати до ДПЕ належним чином оформлені додатки до Договору, в яких буде відображено випадок, коли ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" не є споживачем ТЕЦ, а саме:

- Додаток №1 "Перелік місць встановлення приладів та систем розрахункового обліку";

- Додаток №2 "Однолінійні схеми розташування приладів розрахункового обліку";