Постанова ВГСУ від 13.01.2014 року у справі №910/13547/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року Справа № 910/13547/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Скопич Ю.В.

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2013р.

у справі № 910/13547/13 Господарського суду міста Києва

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз"

до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

про стягнення 21 360 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 21360,00грн. боргу за Договором купівлі-продажу скрапленого газу №А118/11471сг-09 від 21.10.2009р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2013р. (суддя Стасюк С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2013р. (судді: Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В., Тищенко А.І.), позов задоволений, з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" стягнуто 21360,00грн. боргу за недопоставлений скраплений газ. Відповідно розподілені судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник посилається на те, що позов пред'явлений поза межами строку позовної давності, про застосування наслідків спливу якого заявлено відповідачем, суди попередніх інстанцій неправомірно відновили позивачеві цей строк, оскільки останній мав можливість подати позов у межах цього строку.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

21.10.2009 між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (продавець), Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (покупець) та Українською аграрною біржею (третя сторона) було укладено Договір № А118/11471сг-09 купівлі-продажу скрапленого газу (Договір), за умовами пункту 1.2. якого покупець зобов'язується оплатити та прийняти скраплений газ на умовах Договору, а продавець зобов'язується передати скраплений газ у листопаді 2009 року, відповідно до графіка поставки, вказаного в пункті 5.2 Договору в кількості 140 тонн.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що ціна за одну тонну скрапленого газу без врахування вартості його транспортування складає 2400,00грн., в т.ч. ПДВ 20%.

Загальна сума договору складає 336000,00грн., у тому числі ПДВ складає 56000,00грн. (пункт 2.3. Договору).

За умовами пункту 5.3 Договору продавець здійснює відвантаження скрапленого газу тільки в обсягах проведеної передоплати.

На виконання умов договору позивач здійснив передоплату, однак відповідач поставив газ на меншу суму ніж сума передоплати. Різниця між сумою передоплати та вартістю поставленого газу склала 21360,00грн. Вказана переплата виникла за актом приймання-передачі скрапленого газу від 30.11.2009 року.

Відповідно до приписів частин 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.