ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2016 року Справа № 902/248/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого, Ємельянова А.С., Могил С.К.,розглянувши матеріали касаційноїскаргисільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АкВаВіка"напостанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.16 та рішення господарського суду Вінницької області від 20.07.16у справігосподарського суду Вінницької області №902/248/15за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "Авіс"досільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АкВаВіка"простягнення 7042634,41 грн.,за участі представників сторін:
від позивача - Волошенюк О.В.,
від відповідача - Чоловський О.М.,
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю - підприємство "Авіс" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АкВаВіка" і просило суд, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, стягнути з останнього 7 042 634,41 грн., з яких: 2 045 246,53 грн. штрафу за недопоставлений соняшник, 102 791,52 грн. штрафу за безпідставне використання посівного матеріалу, 4 894 596,36 грн. збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого зобов'язання за договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №ДА-26 від 01.02.2013 щодо продажу/поставки у встановлені договором терміни та кількість соняшнику, вирощеного із посівного матеріалу позивача.
20.07.2016 рішенням господарського суду Вінницької області (судді Кожухар М.С., Банасько О.О., Матвійчук В.В.), залишеним без змін 20.09.2016 постановою Рівненського апеляційного господарського суду (судді Крейбух О.Г., Дужич С.П., Юрчук М.І.), зменшені позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача 1 057 429,67 грн. штрафу за недопоставку соняшника, 59 192,64 грн. штрафу за безпідставне використання посівного матеріалу, 16 749,33 грн. у рахунок відшкодування витрат на сплату судового збору та 2 930,04 грн. у рахунок відшкодування витрат на оплату судової експертизи. В частині позовних вимог про стягнення 987 816,86 грн. штрафу за недопоставку соняшника, 43 598,88 грн. штрафу за безпідставне використання посівного матеріалу, 4 894 596,36 грн. збитків відмовлено.
У касаційній скарзі сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "АкВаВіка" посилалося на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст.509, 538, 612, 614, 615, 692 ЦК України, ст.ст.193, 219 ГК України, ст.ст.42, 34, 43 ГПК України, тому просило судові рішення у справі в частині стягнення штрафу у сумі 1 116 62,00 грн. та судових витрат скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів відмовити. Стверджувало про помилковість висновків судів про наявність правових та фактичних підстав для стягнення штрафів.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення вимог скарги, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів справи та установлено судами обох інстанцій, між товариством з обмеженою відповідальністю - підприємством "Авіс" та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "АкВаВіка" було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № ДА-26 від 01.02.2013.
Відповідно до умов цього договору позивач зобов'язується передати у власність відповідачу посівний матеріал високоврожайного соняшника та здійснити розрахунок за поставлений відповідачем соняшник, вирощений із посівного матеріалу. Відповідач зобов'язується прийняти посівний матеріал й використати його за призначенням, встановленим даним договором, здійснити за нього розрахунок та поставити позивачу соняшник, вирощений із посівного матеріалу.
Підпунктом 1.1.3. пункту 1.1. договору визначено, що позивач зобов'язується прийняти соняшник, вирощений відповідачем із посівного матеріалу та оплатити його вартість протягом десяти банківських днів від дня фактичного отримання соняшника від відповідача із одночасним підписанням накладних, актів приймання-передачі та інших документів, передбачених даним договором.
За умовами пункту 2.1. договору позивач зобов'язується передати у власність відповідача посівний матеріал із високоврожайного соняшника у кількості 350 п.о посівних одиниць загальною вартістю 556 920,00 грн. на день укладення даного договору з метою його посіву на земельній ділянці розміром 700 га; придбати у відповідача весь врожай соняшника, вирощеного останнім із посівного матеріалу та зібраного на земельній ділянці, відведеній для такої мети розміром 700 га.; поставити посівний матеріал відповідачу власними транспортними засобами та за власний рахунок до 01.04.2013 року.
Згідно з підпунктом 2.1.6 пункту 2.1. позивач зобов'язується оплатити вартість соняшника, вирощеного відповідачем із посівного матеріалу, яка складається із ринкової ціни товарного соняшника станом на день його поставки (купівлі-продажу) у регіоні місцезнаходження відповідача по заліковій вазі згідно квитанцій, оформлених лабораторією позивача у строки, передбачені пп. 1.1.3 п.1.1 договору.
Відповідно до пункту 2.2. відповідач, у свою чергу, зобов'язується своєчасно й належним чином засіяти земельну ділянку розміром 700 га посівним матеріалом; своєчасно, у повному обсязі та з найменшими втратами виростити, зібрати врожай соняшника та зберігати його у належних умовах до дня передачі позивачу із усіма, передбаченими законодавством, супровідними документами; оплатити позивачу вартість посівного матеріалу не пізніше 20.10.2013р.
Згідно з підпунктом 2.2.5 пункту 2.2. договору відповідач зобов'язався продати/поставити соняшник, вирощений із посівного матеріалу виключно позивачу на умовах, передбачених підпунктом 2.1.6 пункту 2.1. договору у такому порядку:
- 50% від загального обсягу врожаю соняшника до 31 грудня 2013;
- 50% від загального обсягу врожаю соняшника до 01 травня 2014.
Згідно з підпунктом 2.2.6 пункту 2.2. договору відповідач зобов'язався поставити соняшник, вирощений ним із посівного матеріалу та зібраний на земельній ділянці, відведеній для такої мети розміром 700 га власними транспортними засобами та за власний рахунок на адресу виробничих потужностей позивача.
Отже, як вірно зазначено судами обох інстанцій, за умовами даного договору відповідач взяв на себе зобов'язання використати 350 посівних одиниць для засівання 700 га землі та, зібравши врожай, продати його позивачу у встановлені договором терміни.
За невиконання відповідачем своїх зобов'язань, визначених пунктом 2.2. договору, сторони встановили відповідальність у вигляді відшкодування збитків та сплати штрафу.
Так, відповідно до підпункту 7.3 пункту 7 договору за порушення обов'язків, передбачених пунктом 2.2. цього договору, відповідач відшкодовує позивачу протягом семи банківських днів від дня отримання відповідної вимоги, збитки, завдані порушенням договору (реальні збитки та (або) упущену вигоду) у повному обсязі.
Підпунктом 7.5 пункту 7 договору визначено, що у разі, якщо відповідач порушив умови підпунктів 2.2.5 й 2.2.6 пункту 2.2 договору, він зобов'язаний протягом семи банківських днів від дня отримання від позивача відповідної письмової вимоги, сплатити на користь останнього штраф у розмірі двадцяти % від ринкової вартості не переданого позивачу соняшника у встановлений термін та кількості, але не менше суми із розрахунку: із площі 700 га при врожайності 1,5 т з одного га та вартості 4 000,00 (чотири тисячі 00 коп.) грн. за одну тону.
Згідно з підпунктом 7.6 пункту 7 договору у разі, якщо відповідач порушив умови підпунктів 2.2.5. й 2.2.6 пункту 2.2 договору, він зобов'язаний протягом семи банківських днів від дня отримання від позивача відповідної письмової вимоги, сплатити на користь останнього штраф у розмірі двадцяти % вартості посівного матеріалу за його безпідставне використання.
Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача збитків та штрафів за невиконання ним свого обов'язку щодо поставки позивачу у встановлені терміни та кількість соняшника, вирощеного із посівного матеріалу позивача.
Сервисы для юристов