ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2015 року Справа № 918/22/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівКондратової І.Д., Нєсвєтової Н.М.розглянувши матеріали касаційних скарг за участю представників : Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів", Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк", Возного В.М. від позивача за первісним позовом: 1. Тихончук Л.Х. 2. Ващишина О.В. від відповідача за первісним позовом: Феденко Л.А. від третіх осіб: не з'явились від Возного В.М.: Янчук В.В.на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 рокуу справі№ 918/22/14за позовомВідкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів"доПублічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк"треті особи, які не заявляють позовні вимоги на предмет спору, на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області; Здолбунівська міська радапровизнання права власності на нерухоме майнота за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк"доВідкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод продовольчих товарів"про визнання права власності на нерухоме майно
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод продовольчих товарів" (далі позивач за первісним позовом) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (далі відповідач за первісним позовом) про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, які входять до складу єдиного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: вул. Щепкіна, 13, м. Здолбунів, Рівненська обл., а саме: будівля матеріального складу - ангар №1 та ангар №2; будівля трансформаторної підстанції; пункт технічного обслуговування; механічна майстерня; завальна яма; труба димова; башта водонапірна; дві артезіанські свердловини; пожежна водойма; газопровід поверхневий; трубопровід поверхневий; водойма пожежна; зовнішні електричні лінії; внутрішньомайданчикове асфальтне покриття; димова труба; наружна сан. сеть; наружні тепло сіті; позамайданчикові сітки; цех порошків; побутовий корпус; овочесховище; внутрішньомайданчикове авто покриття; реконструкція котельні; склад солі; димова труба; побутовий корпус (з урахуванням заяви про зміну предмету позову т.1 а.с. 150-151).
Відповідач за первісним позовом звернувся з зустрічним позовом про визнання права власності на те ж саме майно (т.1. а.с. 82-88).
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.03.2014 року первісний позов задоволено. В зустрічному позові відмовлено.
В мотивувальній частині рішення суду першої інстанції зазначено про те, що: відповідно до реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, Рівненським обласним БТІ - 06.07.2011 року посвідчено, що майновий комплекс, який розташований по вул. Щепкіна, 13, в м. Здолбунів, в цілому зареєстровано за позивачем за первісним позовом на праві колективної власності, на підставі наказу регіонального відділення ФДМ України по Рівненській області від 05.07.2011 року № 252 (т.1 а.с.42); відповідачем за первісним позовом не надано жодного доказу щодо приналежності спірного Майна до предмету іпотеки.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 року апеляційне провадження за скаргою ТОВ "Фірми Пульхім" припинено. Апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом було задоволено частково, рішення суду першої інстанції було змінено та викладено його резолютивну частину в наступній редакції: "Первісний позов задовольнити частково. Визнати за позивачем за первісним позовом право власності на майно, яке знаходиться за адресою: Рівненська область, місто Здолбунів, вул. Щепкіна, 13, а саме: - побутовий корпус; - будівля трансформаторної підстанції; - пункт технічного обслуговування; - механічна майстерня; - башта водонапірна; - 1 (одна) артезіанська свердловина; - 1 (одна) пожежна водойма. В задоволенні решти вимог первісного позову відмовити." В частині відмови в задоволенні зустрічного позову рішення господарського суду Рівненської області від 24.03.2014р. у справі №918/22/14 залишино без змін.
Тобто по відношенню до двох ангарів, завальної ями, труб димових, однієї артезианської свердловини, газопровода поверхневого; трубопровіду поверхневого; водойми пожежної; зовнішніх електричних ліній; внутрішньомайданчикового асфальтного покриття; зовнішніх сан. сітей; зовнішніх тепло сітей; позамайданчикової сітки; цеху порошків; овочесховища; внутрішньомайданчикового автопокриття; реконструкції котельні; складу солі в первісно заявлених позовних вимогах було відмовлено.
В мотивувальній частині постанови зазначено про те, що певні об'єкти на території Здолбуніського заводу продовольчих товарів відсутні, а саме: одна артезіанська свердловина, одна пожежна водойма, склад солі та дві димові труби. Крім того, іншому майну не можливо надати характеристику та віднести до окремих об'єктів нерухомості, а саме: трубопровід поверхневий, зовнішні електричні лінії, зовнішня санмережа, зовнішні тепломережі, позамайданчикові мережі з передавальними пристроями, однак за відсутності схем та планів їх розташування неможливо надати їм характеристику та віднести до окремих об'єктів нерухомості (зазначені висновки ґрунтуються на експертному висновку № 7820 -7821 Львівського НДІСЕ Волинського відділення від 18.02.2015 року (т.3 а.с. 96-100).
В постанові також зазначено, що труба димова та поверхневий газопровід є приналежностями до будівні котельні, яка перебуває у власності позивача за зустрічним позовом, і тому згідно договору іпотеки не визнаються окремими об'єктами нерухомості. Аналогічна правова природа завальної ями, яка є приналежністю до цеху плодопереробки, який теж перебуває у власності позивача за зустрічним позовом.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звернула увагу в постанові на те, що цех порошків (літера Б-1), побутовий корпус (літера Б''3) та овочесховище (літера Б'1) не є окремими об'єктами заводу, а переобладнані і зареєстровані як будівля складу тари, який перебуває у власності відповідача за первісним позовом (т.3, а.с. 99). Тому, згідно зі ст. 33 ГПК України, належить відмовити за безпідставністю в задоволенні зустрічного позову в частині визнання права власності на цех порошків (літера Б-1), побутовий корпус (літера Б''3) та овочесховище (літера Б'1), а також в частині первісного позову про визнання права власності позивача за первісним позовом на вказані об'єкти.
Судом апеляційної інстанції прийнято до уваги висновки судової експертизи, згідно до якої ангар №1 та ангар №2 не є об'єктами нерухомості. Судовим експертом встановлена наявність лише одного ангару та зазначено, що другого ангару на території заводу немає.
Суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що позивач за первісним позовом не довів, що ангар № 1 та ангар № 2 мають назву матеріальний склад, який входив до складу цілісного майнового комплексу і був переданий позивачу за первісним позовом згідно договору купівлі - продажу та наказу регіонального відділення ФДМУ.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, сторони у справі звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких позивач за первісним позовом просить скасувати постанову апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін; відповідач за первісним позовом просить суд скасувати постанову апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити повністю
В своїх касаційних скаргах сторони зазначають, що при прийнятті оскаржуваних рішень судом апеляційної інстанції невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.
До Вищого господарського суду України звернувся з касаційною скаргою Возний В.М. на постанову Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі, який вважає, що суд вирішив питання про його права та обов'язки щодо спірного майна, а саме: будівлі матеріального складу - Ангар №1, який розташований у Рівненській області Здолбунівський р-н м. Здолбунів, вул. Щепкіна, 13 та просить скасувати постанову апеляційної інстанції, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Судом було задоволено клопотання позивача за первісним позовом про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін та представника Возного В.М., обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
05.07.2001 року Регіональним відділенням ФДМ України по Рівненській області видано наказ № 252 (т.1 а.с. 19) згідно до якого було передано нерухоме майно позивачу за первісним позовом, відповідно до переліку.
До матеріалів справи (т.1 а.с. 20-22) залучено дублікат переліку нерухомого майна, що було передано позивачу за первісним позовом, згідно з договором купівлі - продажу від 25.12.1993 року та акт інвентаризації основних засобів позивача за первісним позовом від 14.12.2012 року.
Як вбачається з зазначених вище документів, до переліку входило майно (частина майна), що є предметом спору у даній справі (за виключенням внутрішньомайданчикового автопокриття та третьої димової труби, яка зазначена в клопотанні про зміну предмету позову).
Згідно до реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам Рівненського обласного БТІ (т.1 а.с. 42) на підставі наказу Регіонального відділення ФДМ України по Рівненській області від 05.07.2001 року за позивачем за первісним позовом зареєстровано об'єкт № 13 по вул. Щепкіна, якій в цілому складається з нерухомого майна згідно переліку (див. перелік до наказу ФДМ від 05.07.2001 року № 252).
До матеріалів справи залучено копію витягу з реєстру про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.12.2005 року (т.1 а.с. 113), який свідчить про те, що майновий комплекс у м. Здолбунів по вул. Щепкіна, 13 був зареєстрований за позивачем за первісним позовом на праві колективної власності.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Сервисы для юристов