ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2014 року Справа № 927/1203/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючого),
Гончарука П.А. (доповідача),
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 22 серпня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2014 року у справі № 927/1203/13 за заявою публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Чернігівської області від 4 лютого 2014 року за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення суми, -
Встановив:
У вересні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 530698,73 грн.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 4 лютого 2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 24 червня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.
У липні 2014 року позивачем подано до суду заяву про перегляд рішення господарського суду Чернігівської області від 4 лютого 2014 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 22 серпня 2014 року, залишеною без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2014 року, в задоволенні заяви позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви щодо перегляду судового рішення у справі за нововиявленими обставинами, скасування рішення господарського суду Чернігівської області від 4 лютого 2014 року та задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 530698,73 грн.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, вказуючи на безпідставність доводів касаційної скарги.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Обґрунтовуючи заяву про перегляд судового рішення у справі за нововиявленими обставинами, позивач послався на те, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 травня 2014 року у справі № 927/537/13 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про розірвання договору встановлено, що 17 жовтня 2012 року на поточний рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 № НОМЕР_1 надійшли кошти в сумі 530698,73 грн., що підтверджується копією банківської виписки за період з 1 жовтня 2012 року по 22 жовтня 2012 року та меморіальним ордером № 7502 від 17 жовтня 2012 року, а тому, рішення господарського суду Чернігівської області від 4 лютого 2014 року, яким не було встановлено факту отримання відповідачем спірної суми, є необґрунтованим.
Відмовляючи в задоволенні вказаної заяви, попередні судові інстанції виходили з того, що відповідно до норм чинного процесуального законодавства до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: їх існування на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Зазначені позивачем обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, під час прийняття рішення від 4 лютого 2014 року у справі № 927/1203/13 вони були предметом дослідження господарського суду Чернігівської області і їм була надана відповідна правова оцінка.
Висновок попередніх судових інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про перегляд судового рішення у справі за нововиявленими обставинами є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи.
Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, стосовно порушення місцевим та апеляційним судами норм ст.ст. 47, 35, 43, 104, 112 Господарського процесуального кодексу України, не можуть братися судом касаційної інстанції до уваги, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником даних норм чинного законодавства, були предметом дослідження апеляційного господарського суду, який дав їм правильну оцінку
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Сервисы для юристов