Постанова ВГСУ від 12.09.2016 року у справі №905/2244/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2016 року Справа № 905/2244/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Вовка І.В.,

Львова Б.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Апеляційного суду Донецької області на рішеннягосподарського суду Донецької області від 17.11.2015 р. (суддя Сич Ю.В.) та на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016 р. (судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О., Татенко В.М.) у справі№905/2244/15 господарського суду Донецької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" доАпеляційного суду Донецької області простягнення 475 788 грн. 47 коп. за участю представників: від позивача Букрєєв В.А., довіреність №01.10/01 від 02.10.2015 р.від відповідачаЗлуніцина Я.О., довіреність б/н, б/д

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.11.2015 р у справі №905/2244/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016 р., задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" до Апеляційного суду Донецької області про стягнення 475 788 грн. 47 коп. заборгованості за договором генерального підряду №42-013 від 28.11.2013 р.

Судові акти господарських судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що відповідач повно та своєчасно не виконав свої зобов'язання з оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Не погодившись з рішеннями, прийнятими місцевим та апеляційним господарськими судами, Апеляційний суд Донецької області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2016 р., рішення господарського суду Донецької області від 17.11.2015 р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

На думку скаржника, під час розгляду справи №905/2244/15 господарськими судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, а також не повно встановлено дійсні обставини справи.

Заявник, зокрема, стверджує, що позивачем не доведено факт перебування сторін справи у договірних відносинах, оскільки в матеріалах справи відсутні оригінали документів, які підтвердили б зазначену обставину.

Крім того, відповідач вважає, що місцевим та апеляційним господарськими судами помилково не застосовано до регулювання спірних правовідносин приписи Постанови Національного банку України "Про призупинення здійснення фінансових операцій" №466 від 06.08.2014 р. та не залучено до участі у справі Державну судову адміністрацію України.

За протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.08.2016 р. справу №905/2244/15 передано колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий суддя - Ємельянов А.С. (доповідач у справі), судді: Вовк І.В., Львов Б.Ю.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.08.2016 р. касаційну скаргу Апеляційного суду Донецької області прийнято до провадження. Судове засідання призначено на 12.09.2016 р.

До касаційної скарги відповідачем було додано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1211 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

Враховуючи диспозитивний характер норм вказаної статті та зважаючи на зміст заявленого скаржником клопотання про зупинення виконання рішень, колегія суддів Вищого господарського суду України відмовляє в задоволенні даного клопотання.

На виконання ухвали Вищого господарського суду України від 19.08.2016 р. до початку судового розгляду представником відповідача було надано докази сплати судового збору у встановленому розмірі та порядку.

В судове засідання 12.09.2016 р. з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив оскаржувані судові акти залишити без змін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Під час судового розгляду справи №905/2244/15 господарськими судами попередніх інстанцій досліджено, що 28.11.2013 р. Апеляційним судом Донецької області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаполіс" (генпідрядник) укладено договір генпідряду №42-013, за умовами якого генпідрядник зобов'язується у 2013 році виконати замовнику роботи, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи з капітального ремонту.

В п. 1.2 вказаного договору визначено найменування робіт, а саме: капітальний ремонт адміністративної будівлі Апеляційного суду Донецької області за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163.

Відповідно до п. 3.1 договору генерального підряду договірна ціна робіт за цим договором визначається на основі приблизного кошторису. Є невід'ємною частиною договору. Є динамічною і складає 699 818 грн. 77 коп., у тому числі ПДВ 20% - 116 636 грн. 46 коп.

Крім того, сторони визначили, що вказаний договір генпідряду набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2013 р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 10.1 договору).