Постанова ВГСУ від 12.08.2015 року у справі №922/5972/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2015 року Справа № 922/5972/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Нафтогаз України" та Луганського національного аграрного університету на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02 червня 2015 року у справі № 922/5972/14 Господарського суду Харківської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Нафтогаз України", м. Київ, до Луганського національного аграрного університету, м. Харків, про стягнення 394 857,00 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Пац В.О. (дов. № 14/127 від 13.05.2014),

відповідача - Мухітдінов Р.Д. (дов. б/н від 16.02.2015),

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року позивач ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пред'явив у господарському суді позов до відповідача Луганського національного аграрного університету про стягнення 394 857,12 грн.

Вказував, що 14.01.2013 між ним (продавцем, постачальником) та Луганським національним аграрним університетом (покупцем) був укладений договір про закупівлю природного газу № 13/2940-ТЕ-20, згідно якого він зобов'язався у січні - грудні 2013 року передати у власність покупцю природний газ, а покупець - прийняти і оплатити природний газ в обсягах та за ціною, визначеними договором.

Зазначав, що протягом січня - квітня, жовтня - грудня 2013 року на підставі актів приймання-передачі природного газу за вказаний період передав у власність покупця природний газ на загальну суму 716 606,32 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати отриманого природного газу в зазначеному періоді, позивач, просив стягнути з відповідача на його користь 305 533,23 грн. основного боргу, 30 081,81 грн. пені, 50 365,38 грн. інфляційних втрат та 8 876,69 грн. 3 % річних, а всього - 394 857,12 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 10 березня 2015 року (суддя Шарко Л.В.) у справі № 922/5972/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02 червня 2015 року (колегія суддів у складі: Істоміна О.А. - головуючий, Білецька А.М., Горбачова Л.П.), позовні вимоги задоволено частково.

Постановлено стягнути з Луганського національного аграрного університету на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 305 533,23 грн. основного боргу, 24 065,46 грн. пені, 50 365,38 грн. інфляційних втрат, 8 876,69 грн. 3 % річних та 7 897,14 грн. судового збору.

В частині стягнення пені в сумі 6 016,36 грн. відмовлено.

Судові акти в частині задоволення вимог про стягнення основного боргу, інфляційних втрат та 3 % річних мотивовані посиланнями на порушення відповідачем умов договору в частині своєчасної оплати отриманого природного газу, що є підставою для покладення на нього обов'язку сплатити позивачу суму основного боргу, інфляційні втрати та 3 % річних, які є складовою частиною боргу.

Рішення в частині зменшення розміру пені на 20 % від заявленої суми, обґрунтовані посиланнями на встановлені судами причини неналежного виконання відповідачем зобов'язання, фінансовий стан обох сторін та передбачене ст. 233 ГК України, ст. 83 ГПК України право суду на зменшення їх розміру.

У касаційній скарзі ПАТ "НАК "Нафтогаз України", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 219, 229, 233 ГК України, ст.ст. 551 ЦК України, ст.ст. 42, 43, 83 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти в частині зменшення розміру пені та постановити в цій частині нове рішення про задоволення вимог про її стягнення в повному обсязі.

У касаційній скарзі Луганський національний аграрний університет, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст. 42 ГПК України та неповне з'ясування обставин справи, просить постановлені у справі судові акти та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 14.02.2013 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавцем, постачальником) та Луганським національним аграрним університетом (покупцем) був укладений договір про закупівлю природного газу № 13/2940-ТЕ-20, згідно якого постачальник зобов'язався передати покупцю у власність у 2013 році природний газ, а покупець - прийняти і оплатити природний газ в обсязі та за ціною, визначеними договором.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюються до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 4.1 договору).

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).