ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2014 року Справа № 910/1311/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Палій В.В.
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельтабанк", м. Київ (далі - Банк),
на рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2014 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2014
зі справи № 910/1311/14
за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама", м. Київ (далі - Підприємство)
до Банку
про стягнення 142 736,86 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Тарапона С.С.,
відповідача - Русскіної О.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення суми 142 736,86 грн. за договором від 16.01.2013 № 847/12 (далі - Договір). У подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог (у зв'язку зі сплатою відповідачем суми основної заборгованості 117 438,49 грн.) та просив стягнути з відповідача: 6 241,45 грн. пені; штраф у розмірі 15% у сумі 17 615,77 грн.; 3% річних у сумі 1 441,15 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.03.2014 (суддя Борисенко І.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 (колегія суддів у складі: Авдеєв П.В. - головуючий, Куксов В.В., Яковлєв М.Л.): позов задоволено; з Банку стягнуто на користь Підприємства відповідні суми пені, штрафу та річних, а також суму судового збору 2 854,74 грн.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Банк просить скасувати оскаржувані рішення і постанову попередніх судових інстанцій з даної справи та передати останню на новий розгляд до місцевого господарського суду. Скаргу мотивовано неправильним застосуванням господарським судом норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, - статей 509, 634, 903 Цивільного кодексу України, та незастосуванням ними норм процесуального права - частини третьої статті 22, статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У відзиві на касаційну скаргу Підприємство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх помилковість та про законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, і просить оскаржувані рішення і постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.
Сторонами укладено Договір на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу (далі - РЗ).
27.09.2010 виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) [далі - виконавчий орган КМР (КМДА)] видано розпорядження № 767 "Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами".
Згідно з пунктом 2.2 названого розпорядження договори на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення РЗ, що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування міста Києва, укладені розповсюджувачами зовнішньої реклами з Підприємством та Головним управлінням з питань реклами до набрання чинності цим розпорядженням, підлягають приведенню у відповідність до Порядку, затвердженого цим розпорядженням (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1.3 Порядку Підприємство - це комунальне підприємство виконавчого органу КМР (КМДА), підпорядковане Головному управлінню з питань реклами та уповноважене виконавчим органом КМР (КМДА) виконувати функції з укладення договорів, нарахування та отримання плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування міста Києва (далі - комунальна власність територіальної громади міста Києва), здійснювати контроль за надходженням плати за договорами, організовувати або здійснювати власними силами та засобами демонтаж самовільно встановлених РЗ, надавати платні послуги та виконувати інші повноваження, передбачені цим Порядком та статутом Підприємства.
Предметом Договору є право на тимчасове користування місцем для розміщення зовнішньої реклами (далі - ЗР). Згідно з цим договором:
- розповсюджувачеві (Банку) надається право тимчасового користування місцем для розміщення РЗ, що перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва, а розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому правом та своєчасно і в повному обсязі перераховувати плату за право тимчасового користування на поточний рахунок Підприємства (пункт 1.1);
- адресні програми на право тимчасового користування - це перелік місць для розміщення РЗ, на які розповсюджувачу надано дозволи на розміщення РЗ; ці програми є невід'ємною частиною Договору (пункти 3.2, 3.6);
Сервисы для юристов