ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2014 року Справа № 04/01/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Черкаси-Дніпро"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 рокуу справі господарського суду №04/01/11 Черкаської областіза заявою Приватного підприємства "Литвинський"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав"про визнання банкрутомліквідаторЮдицький О.В.в судовому засіданні взяли участь представники:
ТОВ "Черкаси-Дніпро":Кравець О.С. (довіреність №48 від 17.06.2014 року),ПП "Литвинський":не з'явилися,ТОВ "Святослав":не з'явилися, ПАТ "КБ "Приватбанк":Труфанова О.С. (довіреність №1242-О від 24.04.2013 року), ОСОБА_7:ОСОБА_8 (довіреність від 02.04.2013 року).ВСТАНОВИВ :
у провадженні господарського суду Черкаської області знаходиться справа №04/01/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" (далі - боржника), порушена ухвалою суду від 19.01.2010 року за заявою Приватного підприємства "Литвинський" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою, регламентованою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Юдицького О.В. (том 1, а.с. 1).
Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури введеної постановою господарського суду Черкаської області від 14.06.2011 року (залишена в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій), ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В. (том 15, а.с. 95 - 96, 167 - 170; том 16, а.с. 222 - 227 ).
29.11.2011 року до господарського суду надійшла заява ліквідатора банкрута Юдицького О.В. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №07.04/09-1 та №07.04/09-2 від 07.04.2009 року, укладених між ТОВ "Святослав" та ТОВ "Черкаси-Дніпро", відповідно до частини 10 статті 17 Закону про банкрутство (том 17, а.с. 3-23).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.08.2013 року (суддя Гура І.І.) відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Святослав" Юдицького О.В. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу №07.04/09-1 та №07.04/09-2 від 07.04.2009 року, укладених між ТОВ "Святослав" та ТОВ "Черкаси-Дніпро", у зв'язку з недоведенням ліквідатором Юдицьким О.В. спеціальних підстав відповідно до частини 10 статті 17 та частини 1 статті 25 Закону про банкрутство, згідно яких можна визнати недійсними спірні договори відчуження майна, укладені до моменту порушення справи про банкрутство боржника, як такі, виконання яких завдає збитків боржнику та створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника, оскільки майно реалізовано боржником нижче його балансової вартості на момент реалізації, внаслідок чого боржник став неплатоспроможним за кредитними зобов'язаннями перед банком. Також, ухвалою місцевого господарського суду від 01.08.2013 року відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ КБ "Приватбанк" про направлення повідомлення до правоохоронних органів (том 24, а.с. 193-204).
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 01.08.2013 року, як таку, що порушує права банку як заставодержателя відчуженого майна та перешкоджає його реалізації та ходу ліквідаційної процедури, та прийняти рішення про задоволення заяви ліквідатора ТОВ "Святослав" арбітражного керуючого Юдицького О.В. про визнання недійсними спірних договорів купівлі-продажу. ПАТ КБ "Приватбанк" зазначив про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, статті 27 Закону України "Про заставу", частини 10 статті 17 та частини 1 статті 25 Закону про банкрутство, в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції та на момент укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Пантелієнка В.О., суддів: Разіної Т.І., Сотнікова С.В.) апеляційну скаргу задоволено, ухвалу господарського суду Черкаської області від 01.08.2013 року у даній справі скасовано частково, заяву ліквідатора ТОВ "Святослав" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу №07.04/09-1 та №07.04/09-2 від 07.04.2009 року, укладених між ТОВ "Святослав" та ТОВ "Черкаси-Дніпро", задоволено і визнано недійсними договори купівлі-продажу сільськогосподарської техніки №07.04/09-1 та №07.04/09-2 від 07.04.2009 року, укладені між ТОВ "Святослав" та ТОВ "Черкаси-Дніпро". В іншій частині оскаржувану ухвалу залишено без змін (том 25, а.с. 126-131). Апеляційним судом прийнято до уваги обставини неправомірного заниження балансової вартості майна, яке відчужувалося за оспорюваними договорами, та без погодження із заставодержателем - ПАТ КБ "Приватбанк" шляхом внесення змін до договору уже після передачі спірного майна на виконання первісно укладеного договору та без погодження такого відчуження банком, як заставодержателем спірного майна.
Не погоджуючись з винесеною постановою, ТОВ "Черкаси-Дніпро" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року, постановити нове рішення, яким залишити без змін ухвалу суду першої інстанції від 01.08.2013 року, обґрунтовуючи порушенням апеляційним судом матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 7, 10, 12, 13, 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", статті 27 Закону України "Про заставу", частини 10 статті 17 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції), статей 34, 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.07.2014 року відновлено скаржнику строк для подання касаційної скарги, прийнято касаційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 29.07.2014 року о 12 год. 00 хв.; ухвалою Вищого господарського суду України від 29.07.2014 року продовжено строк розгляду касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року у даній справі та відкладено її розгляд на 12.08.2014 року о 12 год. 20 хв.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року, вивчивши матеріали справи, перевіривши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи касаційної скарги, вислухавши представників учасників провадження у справі, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 статті 25 Закону про банкрутство ліквідатора наділено повноваженнями подання до господарського суду у справі про банкрутство заяв про визнання недійсними угод з підстав, передбачених частиною 10 статті 17 цього Закону в редакції до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, а частиною 10 статті 17 Закону про банкрутство визначено такі спеціальні підстави, за якими ліквідатор може звернутися у справу про банкрутство зі заявою про визнання недійсними угод боржника: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.
Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами 07.04.2009 року між ТОВ "Святослав" та ТОВ "Черкаси-Дніпро" укладено два договори купівлі-продажу №07.04/09-1 та №07.04/09-2, згідно яких ТОВ "Черкаси-Дніпро" придбало у боржника три зернозбиральні комбайни та три колісні трактори, визначеної модифікації та певних серійних номерів, а також ряд сільськогосподарської техніки (жатки, приставки для збирання ріпаку, рапсовий стіл для жатки, візки для перевезення жаток, комплекти ліфтерів), які визначені додатками №1 до зазначених договорів від 07.04.2009 року, а всього на суму: 1 200 000 грн. + 3 600 000 грн. = 4 800 000грн. терміном оплати до 07.04.2010 року (пункти 3.3 - 3.4 зазначених Договорів) (том 17, а.с. 9-12, 15 - 18).
Судами встановлено, що згідно Актів приймання-передачі техніки, складених 07.04.2009 року в місті Сміла Черкаської області, боржник в день укладення спірних договорів передав покупцю (ТОВ "Черкаси-Дніпро") предмети відчуження - транспортні засоби та сільськогосподарське обладнання до них (том 17, а.с. 11, 17).
Також апеляційним судом встановлено, що згідно Додаткової угоди №1 до Договору купівлі-продажу №07.04/09-2 від 06.05.2009 року вартість майна було зменшено до 435 000 грн., а згідно Додаткової угоди №1 до Договору купівлі-продажу №07.04/09-1 від 06.05.2009 року вартість спірного майна зменшено до 1 750 000 грн., а всього на суму 435 000 грн.+1 275 000 грн. = 1 750 000 грн. (том 17, а.с. 13 - 14, 19 - 20).
Судами встановлено, що 19.01.2010 року, через 7 місяців після укладення спірних договорів, за заявою Приватного підприємства "Литвинський" було порушено справу №04/01/11 про банкрутство ТОВ "Святослав" за загальною процедурою відповідно до законодавства про банкрутство (том 1, а.с. 1), за наслідком проведеного 04.03.2010 року підготовчого судового засідання здійснено публікацію про введення щодо боржника процедури розпорядження майном у газеті "Голос України" №53 (4803) від 25.03.2010 року (том 1, а.с. 60-62, том 2, а.с. 2-3) та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника ухвалою попереднього судового засідання від 27.09.2010 року, згідно якої вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" визнано на суму 17 589 773, 46 грн., як такі, що забезпечені заставою (том 12, а.с. 63-81). Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2011 року ухвалу попереднього судового засідання від 27.09.2010 року в частині розгляду спірних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" залишено без змін (том 14, а.с. 118-123).
Також матеріалами справи підтверджується визнання боржника банкрутом та введення щодо нього ліквідаційної процедури згідно постанови суду першої інстанції від 14.06.2011 року, яку залишено в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій (том 15, а.с. 95 - 96, 167 - 170; том 16, а.с. 222 - 227).
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності порушень вимог статей 203, 215 Цивільного кодексу України, прийнявши до уваги письмові та усні пояснення, надані директором ТОВ "Святослав" ОСОБА_7, який укладав спірні договори, про продаж спірного майна за ціною, з урахуванням Звіту про проведення оцінки вартості сільськогосподарської техніки та обладнання, що знаходяться на балансі ТОВ "Святослав" від 06-07.04.2009 року, акту технічного огляду сільськогосподарської техніки від 03.09.2009 року, фотокопії яких не засвідчені належним чином (том 20, а.с. 125 - 161). Також суд першої інстанції спростував доводи банку про відчуження спірного майна, як предмета застави, без погодження з ПАТ КБ "Приватбанк", як із заставодержателем, зіславшись на те, що згідно мотивувальної частини рішень судів у справах позовного провадження №17/5026/2897/2011 від 24.07.2012 року та №16/5026/1607/2011 від 21.03.2012 року зазначено про недоведення ПАТ КБ "Приватбанк" порушення його прав при розгляді позовних вимог про визнання недійсним спірних договорів з цивільно-правових підстав, про звернення стягнення на заставне майно та про відмову в задоволенні позовних вимог (том 24, а.с. 78-83, 89-91).
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині відмови ліквідатору Юдицькому О.В. у визнанні недійсними зазначених договорів, суд апеляційної інстанції відхилив оцінку пояснень ОСОБА_7, як доказів належного зменшення вартості відчужуваного майна без внесення змін до документів бухгалтерського обліку щодо його балансової вартості. Також апеляційним судом відхилено, як такі, що можуть бути преюдиційними висновки мотивувальної частини рішень судів у позовному провадженні у справах в редакції до внесення змін Законом України №4212-VI від 22.12.2011 року та прийнято до уваги матеріали даної справи про банкрутство, а зокрема, визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника вимог ПАТ КБ "Приватбанк" на суму понад 17 млн. грн., як таких, що забезпечені заставою майна боржника згідно ухвали суду про затвердження реєстру вимог кредиторів від 27.09.2010 року, залишеної без змін в частині розгляду спірних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" постановою апеляційного господарського суду від 18.05.2011 року (том 12, а.с. 63 - 81, том 14, а.с. 118 - 123).
Апеляційним судом прийнято до уваги умови Договорів застави майнових прав на товар (сільськогосподарську техніку) №КС-310Д-ДИ від 14.07.2008 року та №КС-242Д-Д31 від 11.01.2008 року, укладених на забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Святослав" за кредитними договорами №КС-310Д від 14.07.2008 року та №КС-242Д від 11.01.2008 року, згідно пунктів 29 яких передбачено безперервність переходу майнових прав на сільськогосподарську техніку у майно після фактичного отримання боржником від постачальника, внаслідок чого апеляційний суд дійшов висновку про те, що на момент розгляду справи про банкрутство та затвердження реєстру вимог кредиторів у ПАТ КБ "Приватбанк" виникли права застави на спірне майно, фактично отримане боржником у володіння, а відчуження такого майна за цінами, нижче його балансової вартості, без внесення відповідних змін до балансових активів боржника згідно даних бухгалтерського обліку навіть за наявності експертних висновків про його ринкову вартість нижче балансової вартості свідчить про наявність спеціальних підстав (завдання збитків боржнику) для визнання недійсними оспорюваних правочинів у межах справи про банкрутство відповідно до частини 10 статті 17 Закону про банкрутство, в редакції до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року.
Доводи скаржника про неналежну оцінку доказів апеляційним судом та необхідність їх переоцінки колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими та такими, що виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції згідно статті 1117 ГПК України.
Доводи скаржника про порушення апеляційним судом вимог частини 2 статті 35 ГПК України на предмет оцінки, як преюдиційних, висновків мотивувальних частин рішень судів у справах позовного провадження №17/5026/2897/2011 від 24.07.2012 року та №16/5026/1607/2011 від 21.03.2012 року, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає необґрунтованими. Так, Постановою Верховного Суду України №07/009 від 19.12.2006 року у справі №46/08-06 роз'яснено, що мотивація рішення у справі є оцінкою наданих суду доказів та правозастосуванням, а не фактами, які не потребують доведення при розгляді спору. Оскільки в спірному випадку судами в позовному провадженні не досліджувалися та не встановлювалися факти, які є предметом доказування завдання збитків боржнику оспорюваним правочином та підставою визнання його недійсним відповідно до частини 10 статті 17 Закону про банкрутство в зазначеній редакції, апеляційний господарський суд у справі про банкрутство обґрунтовано не прийняв до уваги мотивацію прийнятих у позовному провадженні рішень судів у справах №17/5026/2897/2011 від 24.07.2012 року та №16/5026/1607/2011 від 21.03.2012 року.
З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про прийняття постанови Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року у справі №04/01/11 з дотриманням норм матеріального та процесуального права та відмову в задоволенні касаційної скарги ТОВ "Черкаси-Дніпро".
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Сервисы для юристов