Постанова ВГСУ від 12.06.2014 року у справі №916/2223/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року Справа № 916/2223/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, С.Могилрозглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Експертного агентства "Укрконсалт"на постановувід 11.03.2014Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 916/2223/13за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Експертного агентства "Укрконсалт"доДержавного закладу "Український медичний центр реабілітації матері та дитини Міністерства охорони здоров'я України"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаМіністерства охорони здоров'я Україниза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаРегіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській областіпростягнення вартості поліпшень об'єкту нерухомого майна за договором оренди у розмірі 384 277,60 грнВ судове засідання прибули представники:МОЗ УкраїниМовіле О.С. (дов. від 05.03.2014 №14.02/08), РВ ФДМУ по Одеській областіЛірніченко О.А. (дов. від 21.01.2014 № 64) Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін і третіх осіб та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Експертне агентство "Укрконсалт" звернулось до господарського суду з позовом до Державного закладу "Український медичний центр реабілітації матері та дитини Міністерства охорони здоров'я України" про стягнення вартості поліпшень орендованого майна у розмірі 384 277,60 грн, що неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

Між позивачем (орендарем) та відповідачем (орендодавцем) укладені договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 48,2 кв.м. від 26.11.2002 та договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 115,4 кв.м. від 26.11.2002. Орендодавець листом № 2420/01 від 15.12.2001 та листом б/н від 30.12.2002 погодив проведення капітального ремонту орендованих приміщень першого поверху загальною площею 48,2 кв.м. та приміщень підвалу загальною площею 115,4 кв.м., розташованих в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Маріїнська, 2 в сумі 181 482,00 грн, а листом б/н від 28.05.2006 погодив надану позивачем проектно-кошторисну документацію на проведення ремонтних робіт орендованих приміщень у сумі 200 050,00 грн.

Аудиторською довідкою від 14.11.2008 № 1/14 "Про підтвердження джерел фінансування капітальних витрат, проведених поліпшень при капітальному ремонті орендованого приміщення підвалу та першого поверху загальною площею 169,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, Італійський бул.7 ріг вул. Маріїнська, 2, станом на 01.11.2008", виданою аудиторською фірмою "Істина", підтверджені капітальні витрати у розмірі 384 277,6 грн. Тобто, вартість об'єкту оренди було збільшену на відповідну суму, що є підставою для звернення з відповідним позовом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.12.2013 (суддя Ю. Щавинська) у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до предмету вказаних позивачем договорів останньому передано в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно у вигляді нежитлового приміщення, загальною площею 48,2 кв.м., розташованого на першому поверсі поліклініки для розташування офісних приміщень, розміщене за адресою: м. Одеса, вул. Маріїнська, 2, що знаходиться на балансі Медичного центру реабілітації матері та дитини МОЗ України, вартість якого визначена відповідно до звіту про оцінку і станом на 21.11.2002 становила 39 350,00 грн, а також окреме індивідуально визначене майно у вигляді нежитлового приміщення, загальною площею 115,4 кв.м., розташованого в підвалі поліклініки для розташування офісних та підсобних приміщень, розміщене за адресою: м. Одеса, вул. Маріїнська, 2, що знаходиться на балансі Медичного центру реабілітації матері та дитини МОЗ України, вартість якого визначена відповідно до звіту про оцінку і станом на 21.11.2002 становила 49 956,00 грн.

Пунктом 6.3 та пунктом 6.2 вказаних договорів сторони погодили, що орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.

Пунктом 7.4 договору оренди нежитлового приміщення, загальною площею 48,2 кв.м. встановлено, що орендодавець зобов'язаний відшкодовувати орендарю вартість зроблених останнім невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, за наявності дозволу орендодавця на такі поліпшення в межах суми збільшеної вартості орендованого майна в результаті таких поліпшень.

У договорі оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 26.11.2002 на загальну площу 115,4 кв.м., зазначені положення відсутні.

Питання компенсації орендодавцем збільшення вартості орендованого майна в результаті зазначених невідокремлюваних поліпшень вирішується відповідно до умов договорів та чинного законодавства.

Згідно з приписами ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

Отже, предметом доведення у даній справі є юридичний склад, що включає факт збільшення вартості орендованого майна в результаті зроблених поліпшень, при цьому зазначена вартість має бути визначена в установленому законодавством порядку, а також наявність на проведення таких поліпшень згоди орендодавця.

Позивачем не доведений належним чином факт збільшення вартості майна внаслідок проведених робіт.

Аудиторська довідка не є належним доказом у розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки, по-перше, нею лише проведено аналіз джерел фінансування капітальних витрат, здійснених поліпшень при капітальному ремонті орендованого підвального приміщення підвалу і першого поверху загальною площею 169,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7, вулиці Маріїнської, 2, а, по-друге, дана довідка складена для Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації відповідно до діючого законодавства і не повинна використовуватися для будь-яких інших цілей.

Щодо надання погодження на проведення капітального ремонту орендованого приміщення підвалу, то згідно з аудиторською довідкою, якою позивач також обґрунтовує позовні вимоги, станом на 05.10.2005 вартість залишку невиконаних робіт склала лише 13 404 грн. А тому зміст листів, наданих представником позивача, є суперечливими, що в свою чергу позбавляє можливості вважати такі докази належними та допустимими в розумінні ст. 34 ГПК України.

Враховуючи зазначене вище, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту надання останньому відповідачем дозволу на проведення ремонтних робіт на суму, яка заявлена до стягнення, а тому і про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо застосування позовної давності, місцевий господарський суд вказав на те, що згідно зі ст. 786 ЦК України до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік. Перебіг позовної давності щодо вимог наймодавця починається з моменту повернення речі наймачем, а щодо вимог наймача - з моменту припинення договору.

З огляду на те, що позивачем не було доведено порушення права та майнового інтересу, за захистом якого останній звернувся до суду з відповідним позовом, строк позовної давності не застосовується.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 (колегія суддів: М. Петров, Г. Разюк, С. Колоколов) підтримане рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2013 про відмову у позові, однак з інших мотивів.

Господарський суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведений належним чином факт збільшення вартості майна внаслідок проведення робіт. Однак, в якості підтвердження здійснених поліпшень орендованого майна на суму 384 277,60 грн позивач надав до місцевого господарського суду аудиторську довідку аудиторської фірми ТОВ "Істина" щодо здійснених позивачем поліпшень при капітальному ремонті орендованого підвального приміщення і першого поверху загальною площею 169,3 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7, вулиці Маріїнської, 2 а, на загальну суму 384 277,6 грн.

З вказаної аудиторської довідки вбачається, що вона ґрунтується на конкретних первинних документах, які підтверджують факт виконання позивачем робіт по поліпшенню орендованих приміщень.

В підтвердження здійснення поліпшень орендованих приміщень позивач також надав договори підряду на виконання ремонтно-будівельних робіт, кошторисну документацію, акти виконаних робіт, платіжні документи на оплату позивачем виконаних ремонтно-будівельних робіт підрядникам на загальну суму 384 277,60 грн, які стали підставою для надання аудиторською фірмою довідки щодо здійснених позивачем поліпшень при капітальному ремонті орендованого підвального приміщення і першого поверху загальною площею 169,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Одеса, Італійський бульвар, 7, вулиці Маріїнської, 2 а, на загальну суму 384 277,60 грн.

З огляду на зазначене, апеляційний господарським вказав на те, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що позивач не довів належними доказами факт виконання поліпшень орендованого майна на суму 384 277,6 грн.

Також помилковим апеляційний господарський суд визнав висновок місцевого господарського суду про те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження факту погодження відповідачем здійснених ТОВ ЕА "Укрконсалт" поліпшень орендованого майна, оскільки такий висновок місцевого господарського суду ґрунтується лише на критичному аналізі листів, наданих представником позивача.