Постанова ВГСУ від 12.06.2014 року у справі №910/20658/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року Справа № 910/20658/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Поляк О.І. (доповідач), Грейц К.В., Шаргала В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданніматеріали касаційної скарги ПАТ "Укргазвидобування"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.03.2014у справі № 910/20658/13 Господарського суду міста Києваза позовомТОВ "Хімрезерв-Полтава"доПАТ "Укргазвидобування"простягнення 8244,00 грнза участю представників: від позивача -не з'явився від відповідача -Євдокимова Л.Б.

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Хімрезерв-Полтава" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Укргазвидобування" про стягнення 8244,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2014 (суддя -Босий В.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014 (головуючий суддя - Коршун Н.М., судді - Алданова С.О., Дикунська С.Я.), у справі № 910/20658/13 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 8244,00 грн заборгованості.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, ПАТ "Укргазвидобування" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти у справі нове рішення про відмову у позові повністю, посилаючись при цьому на неправильне застосування господарськими судами норм матеріального права, зокрема, ст. 265 ГК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.06.2014 касаційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.06.2014.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 11.06.2014 № 03-05/781 для розгляду касаційної скарги у даній справі було сформовано судову колегію у складі головуючого судді - Поляк О.І. (доповідач), суддів - Грейц К.В., Шаргала В.І.

11.06.2014 до Вищого господарського суду України від позивача надійшла телеграма, у якій останній просив залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції у даній справі без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення, здійснивши її розгляд за відсутності повноважного представника товариства.

У призначене судове засідання з'явився лише представник відповідача.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 13.08.2012 ТОВ "Хімрезерв-Полтава" було виставлено до сплати ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" (правонаступником якої є ПАТ "Укргазвидобування") в особі філії УБМР "Укрспецбудмонтаж" рахунок-фактуру № СФ-0004570 на загальну суму 8244,00 грн за товар: суміш KNAUF НР Стандар (30 кг) у кількості 120 шт., суміш KNAUF НР Фініш (25 кг) у кількості 40 шт.

Видатковою накладною № РН-003685 від 29.08.2012, підписаною представниками сторін, та довіреністю № 804 від 29.08.2012 підтверджується передання ТОВ "Хімрезерв-Полтава" та отримання філією УБМР "Укрспецбудмонтаж" ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" товару на загальну суму 8244,00 грн, найменування, вид та кількість якого співпадають з тими, що значаться у рахунку-фактурі № СФ-0004570 від 13.08.2012.

16.09.2013 позивач звернувся до відповідача з претензією про оплату вартості отриманого товару у сумі 8244,00 грн, яка була залишена без задоволення.

Встановивши вказані обставини справи, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача спірної суми заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, відхиливши при цьому посилання відповідача на те, що отримання товару філією УБМР "Укрспецбудмонтаж" ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" не породжує у ПАТ "Укргазвидобування" обов'язку з його оплати, враховуючи, що договір у формі єдиного письмового документа між сторонами у справі не укладався.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

В силу ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

За приписами ст. 638 вказаного Кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Аналогічні положення закріплені ст. ст. 180, 181 ГК України, згідно з якими господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Виходячи з положень наведених норм, господарські суди попередніх інстанцій мотивовано зазначили, що між сторонами у справі у спрощений спосіб було укладено договір поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 692 вказаного Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи, що отримання товару покупцем має своїм наслідком виникнення у нього обов'язку з його повної оплати, а також беручи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів виконання відповідачем вказаного грошового зобов'язання, господарські суди дійшли правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з останнього спірної суми заборгованості за отриманий товар.

При цьому судами попередніх інстанцій мотивовано відхилені посилання відповідача на те, що отримання товару філією УБМР "Укрспецбудмонтаж" ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" не породжує у ПАТ "Укргазвидобування" обов'язку з його оплати, оскільки у розумінні ст. 95 ЦК України філія, не маючи статусу юридичної особи, є лише відокремленим підрозділом останньої, який здійснює всі або частину її функцій на підставі затвердженого положення. Так, згідно з п. 2.4.1 Положення про філію Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" УБМР "Укргазспецбудмонтаж", затвердженого 31.05.2005, остання має право вступати від імені Компанії у договірні відносини з державними, кооперативними, індивідуальними, сімейними, приватними, колективними та іншими підприємствами, організаціями і громадянами, а також бути посередником між ними в зв'язку з виконанням робіт, що належать до предмету діяльності Управління, у той час як довіреністю № 2-327д від 14.08.2012, виданою ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" на ім'я Філіппова Анатолія Борисовича - директора філії УБМР "Укргазспецбудмонтаж", останнього уповноважено, зокрема, на укладання, зміну та розірвання без погодження з Компанією договорів з суб'єктами господарювання, сума яких не перевищує або дорівнює 15000,00 грн з одним окремим контрагентом протягом календарного року. Отже, боржником у спірних правовідносинах є саме ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії Управління будівельно-монтажних робіт "Укргазспецбудмонтаж".

Таким чином, оскаржувані судові акти у даній справі прийняті у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а також при повному з'ясуванні судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, натомість, доводи скаржника про наявність правових підстав для їх скасування не знайшли свого підтвердження за наслідками здійснення касаційного провадження.