Постанова ВГСУ від 12.05.2015 року у справі №916/1242/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року Справа № 916/1242/14

Вищий господарський суду України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Сибіги О.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4на постановувід 26.02.2015Одеського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Одеської області № 916/1242/14за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4доІзмаїльської міської радипророзірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.06.2014 (суддя Степанова Л.В.) задоволені позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі - позивач) до Ізмаїльської міської ради (далі - відповідач) про дострокове розірвання договору оренди землі. Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між Ізмаїльською міською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 29.01.2004 та зареєстрований в Державному підприємстві "Одеський регіональний центр державного земельного кадастру" 16.02.2004 за №69.

Одеський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд справи за скаргою відповідача, постановою від 24.07.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Мишкіна М.А., судді Будішевська Л.О., Бєляновський В.В.) рішення у справі скасував та прийняв нове рішення про відмову в позові.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2014 (колегія суддів у складі головуючого судді Рогач Л.І., суддів Волковицької Н.О., Фролової Г.М.) постанову суду апеляційної інстанції від 24.07.2014 та рішення місцевого господарського суду від 12.06.2014 у справі скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами здійснення нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 22.12.2014 (суддя Никифорчук М.І.) позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та відповідачем 29.01.2004 та зареєстрований в Державному підприємстві "Одеський регіональний центр державного земельного кадастру" 16.02.2004 за №69.

Одеський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд справи за скаргою відповідача, постановою від 26.02.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Туренко В.Б., судді Поліщук Л.В., Таран С.В.) рішення у справі скасував та прийняв нове рішення про відмову в позові.

Позивач з постановою суду апеляційної інстанції у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ч. 4 ст. 31, ст. 32 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 627, 651, ч.2 ст. 652 ЦК України.

Зокрема, скаржник зазначає про безпідставність прийнятого апеляційним судом рішення щодо відмови в позові, оскільки, за його твердженням, для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки від 29.01.2004 у спірних правовідносинах існувало одразу три окремі підстави: добровільна відмова відповідача від оренди землі, припинення діяльності останнього як суб'єкта господарювання та наявність істотної зміни обставин, визначеної нормою ч.2 ст. 652 ЦК України, що, в свою чергу, свідчить про наявність як законодавчо визначених, так і обумовлених договором підстав для дострокового розірвання договору.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Представники сторін не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого були належним чином повідомлені ухвалою Вищого господарського суду України від 20.04.2015.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 12.05.2015 №03-05/729, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Глос О.І., для розгляду касаційної скарги у справі сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Грейц К.В., судді Бакуліна С.В., Сибіга О.М.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 26.03.2003 між ВАТ "Одесоблстрой" (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) укладено договір №Н-1001 купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого покупець придбав у власність 27/32 частини будівель та споруд площею 2960,4 м2, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Вказаний договір зареєстровано на Одеській універсальній товарній біржі "Центр" 26.03.2003 за № Н-1001.

29.01.2004 між Ізмаїльською міською радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в Державному підприємстві "Одеський регіональний центр державного земельного кадастру" 16.02.2004 за №69, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Ізмаїльської міської ради від 21.11.2003 №449-ХХІV надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в місті Ізмаїл за адресою: АДРЕСА_1, площею 6,3026 га (п.1.1 договору); земельна ділянка передається в оренду для не сільськогосподарського використання - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд (промислова база) (п.2.1 договору); договір укладається на термін 15 років і набуває чинності з моменту його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації в Державному підприємстві "Одеський регіональний центр державного земельного кадастру" (п.2.2 договору); орендна плата вноситься орендарем в розмірі 1,2% вартості земельної ділянки в рік, з щорічним збільшенням на 0,05%. Розмір орендної плати щорічно переглядається в односторонньому порядку протягом 2-х місяців з моменту прийняття відповідного рішення, з письмовим попередженням орендаря у випадках: підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; в інших випадках передбачених законодавством України (п.2.3 договору); у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду (п.2.4 договору); сторони домовляються: зміна умов договору можлива за взаємною згодою сторін; договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання. Підставою розірвання договору є: невиконання орендарем обов'язків, передбачених договором; взаємна згода сторін; добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки або припинення діяльності орендаря. Будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підписуються належним чином уповноваженими представниками сторін. В разі відсутності взаємної згоди сторін щодо зміни умов цього договору, його дострокового розірвання на вимогу заінтересованої сторони, ці питання вирішуються у судовому порядку (розділ 4 договору).

Розпорядженням Ізмаїльської міської ради від 08.11.2006 №799р на підставі заяви ФОП ОСОБА_4, власника 27/32 частини нежитлових будівель по АДРЕСА_1, зазначеній адресі присвоєно нову поштову адресу: АДРЕСА_1.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 26.07.2007 ОСОБА_4 на підставі рішення Виконкому Ізмаїльської міської ради від 21.09.2006 №853 отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно (нежитлові будівлі) за адресою: АДРЕСА_1, державна реєстрація якого здійснена 31.07.2007, про що свідчить наявний у матеріалах справи витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

14.02.2014 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив розірвати договір оренди земельної ділянки від 29.01.2004, посилаючись на припинення підприємницької діяльності та додатково послався на абзац 10 пункту 4 договору оренди від 29.01.2004, за умовами якого підставою для розірвання даного договору є добровільна відмова орендаря від договору оренди.

Втім, листом від 11.03.2014 відповідач відмовив в наданні згоди на розірвання договору, мотивуючи відмову тим, що на орендованій земельній ділянці розташоване нерухоме майно, належне орендарю, а отже для вирішення питання можливості дострокового розірвання договору останній зобов'язаний звільнити займану земельну ділянку та надати орендодавцю відповідні докази.

Водночас, рішенням Господарського суду Одеської області від 18.02.2014 у справі №916/2342/13, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.05.2014, задоволено позов заступника Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради до ФОП ОСОБА_4 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29.01.2004, зареєстрованого 16.02.2004 за №69, внесено зміни до цього договору шляхом викладення абзаців 1 і 3 п. 2.3. договору в наступній редакції: "За користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі в рік" (абзац 1). "Всі розрахунки за договором оренди земельної ділянки здійснюються в грошовій формі (безготівковій) шляхом перерахування орендарем суми орендної плати на розрахунковий рахунок бюджету м. Ізмаїл" (абзац 3).

Вважаючи вказані судові акти, якими збільшено розмір орендної плати, істотною зміною обставин, а також посилаючись на визначену сторонами в умовах розділу 4 договору оренди землі таку підставу для дострокового розірвання договору як добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки, ФОП ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з даним позовом, вимоги якого обґрунтовані, зокрема, приписами ч. 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", ч. 2 ст. 652 Цивільного Кодексу України.

Вирішуючи спір у справі вдруге, суди попередніх інстанцій дійшли прямо протилежних висновків щодо підставності і ґрунтовності позовних вимог.

Так, місцевий господарський суд дійшов висновку, що визначені сторонами в розділі 4 договору оренди умови, за яких цей правочин може бути розірваним (добровільна відмова орендаря від оренди землі або припинення діяльності орендаря), визначають самостійні підстави для дострокового припинення зобов'язання, а не підстави для ініціювання орендарем процедури розірвання договору в судовому порядку, у зв'язку з чим, враховуючи відсутність згоди орендодавця на розірвання договору та подання орендарем до господарського суду цього позову, дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі на підставі приписів ч. 3 ст. 651 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції з такими висновками місцевого господарського суду не погодився та, приймаючи нове рішення про відмову в позові, зазначив, що добровільна відмова орендаря від оренди земельної ділянки за змістом загального аналізу умов укладеного між сторонами договору є лише підставою його для дострокового розірвання, яка, за відсутності зустрічної згоди на дострокове припинення договору з боку орендодавця, повинна розглядатися в сукупності з підставами, зазначеними в чинному законодавстві. При цьому, апеляційним господарським судом встановлено, що позивач не довів ні наявності підстав для дострокового розірвання договору, визначених нормами Закону України "Про оренду землі", ані таких підстав, передбачених приписами ст. ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.