ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2015 року Справа № 904/8748/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В.
розглянувши касаційну скаргу дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Дніпропетровськ (далі - Підприємство),
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2014 та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2015
зі справи № 904/8748/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бахчисарайське дорожньо - будівельне управління", м. Запоріжжя (далі - Товариство),
до Підприємства
про стягнення 98 855,28 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - не з'яв.,
відповідача - Галасун Г.І.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 98 855,28 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.12.2014 (суддя Бєлік В.Г.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2015 (колегія у складі: Верхогляд Г.А. - головуючий, Білецька Л.М. і Парусніков Ю.Б.): позов задоволено; з Підприємства стягнуто на користь Товариства 98 855,28 грн. заборгованості і судовий збір у сумі 1 977,11 грн.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України (з письмовими поясненнями до неї) Підприємство просить скасувати оскаржувані рішення та постанову з даної справи і передати останню на новий розгляд до місцевого господарського суду, поклавши судові витрати на Товариство. Скаргу мотивовано незастосуванням господарськими судами норм матеріального права - частини другої статті 517 Цивільного кодексу України, порушенням ними вимог частини першої статті 47 та частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та про законність оскаржуваних судових рішень, і просить останні залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин та висновків.
Колективним підприємством (далі - КП) "Альянс" як постачальником і Підприємством як покупцем було укладено договір поставки від 18.06.2010 № 1261 (далі - Договір № 1261), згідно з яким:
- постачальник зобов'язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець - купити (прийняти та оплатити): фарбу для розмітки автодоріг АК 2С, склокульки (далі - товар; пункт 1.1);
- загальна вартість договору (з ПДВ) складає 98 872 грн. (пункт 2.2).
За накладною від 20.08.2010 № 2812 постачальник поставив покупцеві товар на загальну суму 98 855, 28 грн., прийнятий покупцем без зауважень та претензій за підписом повноважного представника покупця у видаткових накладних та довіреністю на ім'я Горбунко В.М.
Згідно з пунктом 5.2 Договору № 1261 покупець здійснює оплату кожної партії товару, визначену в заявці, у термін не менше 30 календарних днів з дати поставки цієї партії.
У встановлений Договором № 1261 строк Підприємство за поставлений товар не розрахувалося.
Сервисы для юристов