Постанова ВГСУ від 12.04.2017 року у справі №908/1441/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року Справа № 908/1441/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Дроботової Т.Б., Рогач Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фермерського господарства "Овен"на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 20.01.2017у справі Господарського суду№ 908/1441/15-г Запорізької областіза позовомЕнергодарської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: 1) Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області, 2) Великознамянської сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької областідофермерського господарства "Овен"простягнення 67 938,11 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

прокурор відділу ГПУ Суходольський С.М., посв. від 02.02.2016 № 041032;позивача-1: не з'явились;позивача-2: не з'явились;відповідача: Дененко В.О., договір від 29.03.2016;

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року Кам'янсько-Дніпровський міжрайонний прокурор Запорізької області в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації Запорізької області та Великознамянської сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, у якій просив стягнути з фермерського господарства "Овен" (далі - Господарство) заборгованість за користування земельною ділянкою за договором емфітевзису від 08.01.2009 у розмірі 67 938,11 грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.12.2016 (колегія суддя: Корсун В.Л., Науменко А.О., Смірнов О.Г.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Господарства на користь Великознамянської сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області 67 938,11 грн. заборгованості за користування земельною ділянкою за договором емфітевзису від 08.01.2009.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Запорізької області від 20.12.2016 Господарство звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2017 (колегія суддів: Малашкевич С.А., Агапов О.Л., Мартюхіна Н.О.) апеляційну скаргу Господарства на рішення Господарського суду Запорізької області від 20.12.2016 повернуто скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв'язку з тим, що судовий збір сплачено у меншому розмірі, ніж передбачено діючим законодавством.

Господарство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2017 та відкрити апеляційне провадження по справі. Викладені у касаційній скарзі вимоги Господарство обґрунтовує тим, що апеляційним судом порушено вимоги ст. ст. 9, 58 Конституції України, ст. ст. 22, 109 ГПК України та ст. 6 Європейської Конвенції з захисту прав людини і основних свобод, зокрема, доводи касаційної скарги зводяться до того, що скаржнику апеляційним господарським судом вчинено перешкоди в доступі до судочинства і права на справедливий суд.

Інші особи не скористалась правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Господарства до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акта, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом другої інстанцій норм процесуального права при прийнятті ухвали, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Господарства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 8 частини другої ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Разом з тим, в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

В силу приписів частини першої ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 94 ГПК України, якою встановлено форму і зміст апеляційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок повернення апеляційної скарги судом регламентується ст. 97 ГПК України, яка містить вичерпний перелік підстав, які тягнуть за собою повернення апеляційної скарги.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності з 01.11.2011 (зі змінами та доповненнями).

Згідно з п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги, зокрема, на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у даній справі) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є заборгованість у розмірі 67 938,11 грн. за користування земельною ділянкою за договором емфітевзису від 08.01.2009, відтак спір у даній справі є майновим, а ціна позову становить 67 938,11 грн.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у даній справі) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" встановлено у 2015 році мінімальну заробітну плату з першого січня у місячному розмірі - 1 218 грн.

Донецьким апеляційним господарським судом вірно встановлено, що на момент подання позову розмір судового збору при поданні позовної заяви складав 1,5 розміри мінімальної заробітної плати та становив 1 827,00 грн., оскільки 2 % від ціни позову у даній справі (1 368,76 грн.) є меншим від мінімально встановленої законодавством ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру (1 827,00 грн.).

Таким чином, виходячи з вищенаведених положень законодавства, при зверненні до суду з апеляційною скаргою Господарство мало сплатити судовий збір в розмірі 2 009,70 грн. (1 827,00 х 110 % = 2 009,70).