Постанова ВГСУ від 12.04.2016 року у справі №906/1126/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2016 року Справа № 906/1126/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційну скаргуПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод"на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 року у справі Господарського суду№ 906/1126/13 Житомирської областіза заявоюУправління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської областідо ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод"про визнання банкрутомрозпорядник майна Зух С.І.в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод": Неділько І.І., генеральний директор,Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз": Капустін А.Б. (довіреність від 04.01.2016 року),Генеральної прокуратури України:Томчук М.О., посвідчення №000606 від 01.08.2012 року.ВСТАНОВИВ :

ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.09.2014 року порушено провадження у справі №906/1126/13 про банкрутство ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" (далі - боржника) за заявою Управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство); визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на загальну суму 1 814 259, 51 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Зуха С.І. (том 2, а.с. 253 - 257).

Оголошення про порушення справи про банкрутство боржника оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 10.09.2014 року за №8670 (том 2, а.с. 263).

24.09.2014 року шляхом направлення поштового відправлення Корпорація "Міжрегіональний промисловий союз" звернулася до господарського суду зі заявою про визнання кредитором боржника з вимогами на загальну суму 6 911 110, 96 грн., з яких 5 200 000 грн. попередньої оплати за контрактом №101/03 на поставку комплексу обладнання для організації формувальної ділянки виробництва точних виливків методом вакуумно-плівкового формування (ВПФ) від 29.10.2010 року, 1 210 300 грн. неустойки, нарахованої в розмірі 0,1% від вартості обладнання, непоставленого боржником у визначений договором строк, за кожен день прострочення поставки в період з 05.04.2011 року по 03.10.2011 року, а також 500 810, 96 грн. - 3% річних, з яких 421 495, 89 грн. - на суму попередньої оплати в розмірі 4 200 000 грн. та 79 315, 07 грн. - на суму попередньої оплати в розмірі 1 000 000 грн. за період прострочення відповідно з 05.04.2011 року (17.12.2011 року) по 07.08.2014 року (вх. №02-20/879/14 від 30.09.2014 року) (том 3, а.с. 24 - 60).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 12.02.2015 року (суддя Гнисюк С.Д.), поряд з іншим, розглянуто по суті заявлені Корпорацією "Міжрегіональний промисловий союз" кредиторські вимоги на загальну суму 6 911 110, 96 грн., визнано їх в частині заборгованості боржника з повернення попередньої оплати за договором поставки в розмірі 1 000 000 грн. та нарахованих на її суму 3% річних за весь час прострочення виконання основного зобов'язання в розмірі 79 315, 07 грн., а також 1 218 грн. судового збору, сплаченого кредитором за подання заяви з грошовими вимогами до боржника, в решті кредиторські вимоги Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" відхилено як такі, що їх подано після спливу позовної давності, про застосування якої заявлено боржником, за відсутності поважних причин її пропуску; затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, в тому числі з грошовими вимогами Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" на загальну суму 1 080 533, 07 грн., з яких 1 079 315, 07 грн. основного боргу у четверту чергу задоволення та 1 218 грн. судового збору у першу чергу задоволення (том 10, а.с. 53, том 12, а.с. 75 - 96).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Тимошенко О.М., судді: Коломис В.В., Демидюк О.О.), поряд з іншим, апеляційну скаргу Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" задоволено (пункт 2 постанови); ухвалу господарського суду Житомирської області від 12.02.2015 року скасовано в частині відхилення вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" та прийнято у справі нове рішення про визнання грошових вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" на суму 6 911 110, 96 грн., з яких 5 200 000 грн. основний борг, 1 210 300 грн. неустойка та 500 810, 96 грн. - 3% річних (пункт 3 постанови) (том 12, а.с. 268 - 272).

Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2015 року касаційну скаргу боржника задоволено частково, пункти 2, 3 Постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року скасовано, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 12.02.2015 року в частині розгляду кредиторських вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до місцевого господарського суду в іншому складі суду з огляду на недослідження судами спірного контракту на предмет його правової природи, як змішаного договору, що містить не тільки умови договору поставки, але й умови договору підряду, у зв'язку з чим судами невірно застосовано норми цивільного права, які регулюють спірні правовідносини, та передчасно, без повної оцінки всіх обставин справи (обставин фактичного часткового виконання зобов'язань підрядника та неможливості подальшого монтажу обладнання, доставленого на тимчасово окуповану територію Криму, в місто Керч) зроблено висновки про стягнення спірних сум як передоплати за чинним контрактом, не виконаним постачальником в частині монтажу обладнання на території АРК Крим (том 13, а.с. 26 - 33).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.08.2015 року за наслідком повторного автоматизованого розподілу справу №906/1126/13 в частині розгляду кредиторських вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" прийнято до розгляду суддею Омельяном О.С. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.09.2015 року, яке неодноразово відкладалося ухвалами місцевого господарського суду (том 15, а.с. 7 - 8, 94 - 98, 151 - 154, 181 - 184, 194 - 196).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.11.2015 року (суддя Омельян О.С.), поряд з іншим, розглянуто по суті та відхилено вимоги Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" на суму 6 911 110, 96 грн. (том 15, а.с. 209 - 218).

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Корпорація "Міжрегіональний промисловий союз" звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 23.11.2015 року в частині відхилення її грошових вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким визнати грошові вимоги Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" до боржника на суму 6 911 110, 96 грн., з яких 5 200 000 грн. основного боргу, 1 210 300 грн. неустойки та 500 810, 96 грн. - 3% річних, мотивуючи порушенням місцевим господарським судом положень цивільного законодавства про представництво та виконання зобов'язань за змішаним договором, який містить елементи договору поставки та договору підряду, а також неналежною оцінкою доказів, наданих спірним кредитором на підтвердження конкурсної правової природи його грошових вимог до боржника.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Демянчук Ю.Г., судді: Юрчук М.І., Крейбух О.Г.) апеляційну скаргу Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" задоволено частково, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 23.11.2015 року скасовано в частині відхилення вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" на суму 6 911 110, 96 грн. та прийнято в цій частині нове рішення про визнання грошових вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" на суму 6 410 300 грн., з яких 5 200 000 грн. основний борг (четверта черга), 1 210 300 грн. неустойка (шоста черга) та 2 485, 33 грн. судові витрати (перша черга), грошові вимоги в частині стягнення 500 810, 96 грн. - 3% річних відхилено (том 18, а.с. 83 - 90).

Не погоджуючись з результатом розгляду апеляційним судом кредиторських вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз", боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 28.01.2016 року та прийняти нове рішення про відхилення грошових вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" в повному обсязі, обґрунтовуючи порушенням апеляційним судом положень статей 256 - 258, 261, 264, 267, 546, 626 - 628, 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 193, 199 Господарського кодексу України та статті 104 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник доводить помилковість висновків апеляційного суду про переривання перебігу позовної давності за спірними кредиторськими вимогами та зазначає, що зі змісту листів та претензії, на які кредитор посилається як на докази визнання боржником свого боргу на суму 4 200 000 грн., вбачається намагання сторін врегулювати подальший порядок виконання умов контракту та надання боржником згоди на повернення суми передоплати за поставку обладнання лише у випадку вчинення кредитором-замовником певних дій. Відтак, на думку заявника касаційної скарги, матеріалами справи не підтверджуються обставини безумовного визнання боржником заборгованості перед спірним кредитором щодо повернення 4 200 000 грн. попередньої оплати за договором поставки, що мало б наслідком переривання перебігу позовної давності відповідно до частини 2 статті 264 ЦК України. Також, скаржник зазначив про недослідження апеляційним судом виконання боржником спірного контракту на суму здійсненої кредитом передоплати шляхом поставки за вказівкою замовника третій особі частини передбаченого контрактом обладнання, передання замовнику технічної документації, направлення представника боржника до кредитора для шефмонтажу обладнання та обставин невжиття кредитором заходів щодо підписання актів приймання-передачі та проведення остаточних розрахунків з боржником.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши генерального директора ПАТ "Малинський дослідно-експериментальний ливарно-механічний завод" Неділька І.І., представника Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" - Капустіна А.Б. та прокурора Генеральної прокуратури України Томчук М.О., дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі статтею 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частинами 1, 2, 6, 8 статті 23 Закону про банкрутство передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду, за наслідками розгляду яких господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до частини 2 статті 25 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Отже, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд незалежно від того, чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними доказами, оскільки відповідно до статті 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори одночасно зі заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.

Згідно з частиною 1 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, звертаючись зі заявою про визнання кредитором боржника з вимогами на загальну суму 6 911 110, 96 грн., з яких 5 200 000 грн. попередньої оплати за контрактом №101/03 від 29.10.2010 року, 1 210 300 грн. неустойки, нарахованої в розмірі 0,1% від вартості обладнання, непоставленого боржником у визначений договором строк, за кожен день прострочення поставки в період з 05.04.2011 року по 03.10.2011 року, а також 500 810, 96 грн. - 3% річних, з яких 421 495, 89 грн. - на суму попередньої оплати в розмірі 4 200 000 грн. та 79 315, 07 грн. - на суму попередньої оплати в розмірі 1 000 000 грн. за період прострочення відповідно з 05.04.2011 року (17.12.2011 року) по 07.08.2014 року, Корпорація "Міжрегіональний промисловий союз" обґрунтовувала порушенням боржником виконання майнового зобов'язання щодо поставки товару у встановлені контрактом строки та її право, як замовника за спірним договором, вимагати повернення боржником попередньої оплати в порядку частини 2 статті 693 ЦК України та нарахованих на її суму 3% річних, а також сплати неустойки, як штрафної санації за прострочення боржником (том 3, а.с. 24 - 60).

Скасовуючи результат розгляду судами попередніх інстанцій кредиторських вимог Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" з переданням справи в цій частині на новий розгляд до місцевого господарського суду, Вищий господарський суд України у Постанові від 23.06.2015 року зазначив про те, що суди не дослідили правової природи спірного контракту, яким передбачено як умови виготовлення певної продукції, її монтування, так умови постачання адресату (третій особі) за вказівкою замовника; не дослідили наявних у матеріалах справи документів, наданих учасниками провадження на підтвердження обставин реального виконання боржником умов контракту, виготовлення ним частини обумовленого договором обладнання та його постачання для встановлення за місцезнаходженням одержувача цього обладнання; не звернули увагу на те, що кредитор не відмовився від виконання спірного контракту, не надав доказів прийняття рішення про його розірвання в судовому порядку, у зв'язку з чим дійшли передчасного висновку про застосування до спірних правовідносин виключно положень частини 2 статті 693 ЦК України (том 13, а.с. 26 - 32).

Повторно розглядаючи вимоги Корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" до боржника у засіданні від 23.11.2015 року, місцевий господарський суд встановив обставини виникнення грошових вимог кредитора за контрактом №101/03 на поставку боржником комплексу обладнання для організації формувальної ділянки виробництва точних виливків методом вакуумно-плівкового формування (ВПФ) від 29.10.2010 року, який за своєю правовою природою є змішаним та містить ознаки договорів поставки та підряду; за умовами контракту, боржник, як виконавець, взяв на себе зобов'язання з виготовлення, постачання, виконання шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт комплексу обладнання для виробництва виливків методом вакуумно-плівкового формування (ВПФ) у складі, визначеному у специфікації №1 від 29.10.2010 року, яка є невід'ємною частиною цього контракту (додаток №1); виконання робіт передбачено у три етапи: розробка технічної документації вартістю 1 350 000 грн., виготовлення обладнання ділянок ВПФ вартістю 6 650 000 грн. з його відвантаженням на умовах СРТ - місто Керч, вул. Віри Білик, 12, територія ТОВ "Керченський стрілочний завод" відповідно до Міжнародних правил "Інкотермс-2000", та авторський нагляд, пусконалагоджувальні роботи вартістю 400 000 грн.; загальна сума контракту складає 8 400 000 грн. (пункти 1.1., 2.4., 3.2. контракту) (том 3, а.с. 42 - 48).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання пункту 3.5. контракту, Корпорація "Міжрегіональний промисловий союз", як замовник, перерахувала на користь підприємства-боржника 4 200 000 грн. попередньої оплати, що становить 50% від загальної суми контракту, що підтверджується платіжним дорученням №1114 від 04.11.2010 року (том 3, а.с. 50).

Місцевий господарський суд встановив, що пунктом 4.3.1. контракту сторони визначили обов'язок боржника виконати зобов'язання з поставки обладнання та передачі технічної документації, що передбачені пунктом 1.1. контракту, з урахуванням монтажних та пусконалагоджувальних робіт з отриманням тестових виливків, у строк не пізніше п'яти календарних місяців з дати здійснення кредитором попередньої оплати згідно пункту 3.5. контракту, тобто в строк до 05.04.2011 року.