ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2016 року Справа № 5019/592/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційну скаргуліквідатора Приватного підприємства "Кольортех" Михайловського Сергія Володимировичана постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 рокуу справі господарського суду№ 5019/592/12 Рівненської областіза заявоюПриватного підприємства "Кольортех"доПриватного підприємства "Кольортех"про визнання банкрутом ліквідаторМихайловський С.В.у судовому засіданні взяли участь представники:
Приватного підприємства "Кольортех": не з'явилися,ОСОБА_5:адвокат Зражевська Я.О. (угода-доручення про надання правової допомоги та представництва інтересів від 05.04.2016 року),а також особисто ОСОБА_5
В С Т А Н О В И В :
у провадженні Господарського суду Рівненської області знаходиться справа №5019/592/12 про банкрутство Приватного підприємства "Кольортех" (далі - боржника), порушена ухвалою суду від 17.04.2012 року за заявою боржника за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1, а.с. 2).
Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Рівненської області від 05.02.2014 року, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Михайловського С.В. (том 1, а.с. 229 - 231).
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.02.2015 року продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень ліквідатора Михайловського С.В. до 05.08.2015 року (том 2, а.с. 153 - 155).
31.07.2015 року до господарського суду надійшов Звіт ліквідатора Михайловського С.В. станом на 29.07.2015 року, складений за наслідком проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство Приватного підприємства "Кольортех", в тому числі фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва станом на 29.07.2015 року на загальну суму 3 186, 3 тис. грн. незадоволених вимог кредиторів (вх. №18013/15) (том 3, а.с. 1-53).
Розгляд зазначеного звіту ліквідатора по суті призначено в судовому засіданні на 19.08.2015 року, яке неодноразово відкладалося ухвалами місцевого господарського суду (том 3, а.с. 54, 140 - 141, 173 - 174, 185, 203 - 206).
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.08.2015 року залучено до участі у даній справі про банкрутство ОСОБА_5, з яким підприємство-боржник укладало попередній договір купівлі-продажу від 12.06.2012 року цілісного майнового комплексу, що знаходиться у АДРЕСА_1 (том 3, а.с. 135 - 136, 140 - 141).
Розглянувши подані документи у судовому засіданні від 23.12.2015 року (суддя Церковна Н.Ф.), місцевий господарський суд ухвалою затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; ліквідував юридичну особу - Приватне підприємство "Кольортех"; вимоги усіх кредиторів визнав погашеними; виконавчі документи за відповідними вимогами визнав такими, що не підлягають виконанню; припинив провадження у даній справі (том 3, а.с. 216 - 218). Судове рішення мотивоване встановленням обставин повноти здійснених ліквідатором дій в ході ліквідаційної процедури та надання суду документів, що свідчать про належне завершення процедури ліквідації з незадоволеними в ході ліквідаційної процедури кредиторськими вимогами на суму більш як 3,18 млн. грн. за недостатністю активів боржника.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ДПІ у місті Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, як конкурсний кредитор боржника з грошовими вимогами на загальну суму 501 285, 65 грн., звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 23.12.2015 року, мотивуючи передчасністю висновків місцевого господарського суду про можливість завершення ліквідаційної процедури у справі з посиланням на неповноту здійснених ліквідатором Михайловським С.В. дій щодо розшуку нерухомого майна банкрута, закриття рахунків боржника у банківських установах, а також порушення ліквідатором черговості задоволення вимог кредиторів при розподілі коштів, одержаних від продажу майна банкрута. За твердженням податкової інспекції, звіт ліквідатора, який затверджено судом першої інстанції як підсумковий, не схвалено комітетом кредиторів боржника, що не узгоджується з вимогами частини 1 статті 46 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, положення якого застосовуються до процедури ліквідації банкрута (том 3, а.с. 231 - 245).
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Огороднік К.М., судді: Коломис В.В., Тимошенко О.М.) апеляційну скаргу податкової інспекції задоволено, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 23.12.2015 року скасовано, справу передано на розгляд до місцевого господарського суду на стадію ліквідації в іншому складі суду (том 4, а.с. 102 - 104). Апеляційний суд зазначив про неналежну оцінку судом першої інстанції звіту ліквідатора на предмет його відповідності вимогам статті 46 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, а також прийняття комітетом кредиторів рішення від 23.12.2015 року про відхилення підсумкового звіту ліквідатора банкрута, що в цілому свідчить про передчасність завершення місцевим господарським судом ліквідаційної процедури у даній справі про банкрутство.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ліквідатор банкрута Михайловський С.В. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 09.02.2016 року, а ухвалу суду першої інстанції від 23.12.2015 року про завершення ліквідаційної процедури у справі залишити без змін, обґрунтовуючи порушенням судом апеляційної інстанції положень статей 215, 220, 635 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 13 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 року, статей 23, 41, 46 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, що полягало у помилковості висновків апеляційного суду про неповноту вжитих ним заходів з ліквідації банкрута. За твердженням скаржника, серед обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, визначених частиною 1 статті 46 Закону про банкрутство, не зазначено документів на підтвердження закриття рахунків боржника в банківських установах, при цьому, положеннями частини 7 статті 41 цього Закону не встановлено обмежень строком щодо їх закриття. Також, ліквідатор зазначив, що розглядаючи справу про банкрутство у підсумковому засіданні, господарський суд не зв'язаний рішенням комітету кредиторів за результатами розгляду звіту ліквідатора за наслідками процедури ліквідації банкрута та приймає рішення про можливість завершення його ліквідаційної процедури, виходячи із власної оцінки доказів у справі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 року на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представника ОСОБА_5 - адвоката Зражевську Я.О., а також особисто ОСОБА_5, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 22 Закону про банкрутство (в редакції Закону України №2343-ХІІ, чинній до 19.01.2013 року) регламентовано, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.
Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що 05.02.2014 року боржника було визнано банкрутом. Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, які регулюють хід ліквідаційної процедури в редакції Закону про банкрутство зі змінами згідно із Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, який набрав чинності 19.01.2013 року.
Відповідно до частин 1, 2, 7, 8 статті 41 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом. З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Згідно з частиною 1 статті 42 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі-банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 46 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків). Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури, розгляд та затвердження ліквідаційного балансу судом є обов'язковим предметом судового засідання, за наслідком якого приймається рішення про ліквідацію (припинення) юридичної особи боржника.
Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству складеного ліквідаційного балансу та всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.
Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою господарського суду від 17.04.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Кольортех", постановою господарського суду від 05.02.2014 року боржника визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Михайловського С.В.; ухвалою господарського суду від 18.02.2015 року строк ліквідаційної процедури у справі та повноважень ліквідатора банкрута продовжено до 05.08.2015 року (том 1, а.с. 2, 229 - 231, том 2, а.с. 153 - 155).
Розглядаючи справу у підсумковому засіданні від 23.12.2015 року на стадії ліквідаційної процедури, суд першої інстанції прийняв до уваги та надав оцінку як належним доказам проведення ліквідаційної процедури та формування пасиву боржника на загальну суму 3 186, 3 тис. грн., що виключає можливість подальшого здійснення ним господарської діяльності, поданим ліквідатором Михайловським С.В. Звіту про завершення ліквідаційної процедури Приватного підприємства "Кольортех" станом на 29.07.2015 року; фінансовому звіту суб'єкта малого підприємництва станом на 29.07.2015 року; інвентаризаційному опису станом на 17.06.2014 року, яким встановлено наявність у боржника цілісного майнового комплексу, розташованого у АДРЕСА_1, що його було в подальшому продано в ліквідаційній процедурі переможцю аукціону - Приватному підприємству "Даві Буд" за ціною 334 814, 60 грн.; довідкам відповідних органів про відсутність зареєстрованого за боржником іншого майна, за рахунок якого можна було б задовольнити кредиторські вимоги, внесені до реєстру; обставинам спрямування ліквідатором одержаних в ході ліквідаційної процедури банкрута грошових коштів на часткове погашення вимог заставного кредитора ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на суму 301 333, 14 грн. та оплату послуг організатора аукціону - Товарної Біржі "Захід" на суму 33 481, 46 грн. (том 3, а.с. 1 - 53).
Сервисы для юристов