Постанова ВГСУ від 12.03.2015 року у справі №910/17824/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Справа № 910/17824/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кота О.В.,суддівКочерової Н.О. (доповідач), Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємствана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.01.2015у справі№ 910/17824/14 господарського суду міста Києваза позовомНовогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємствадопублічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"простягнення 235 422,09 грн за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Новогуйвинське виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне комунальне підприємство звернулося до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про стягнення 235 422,09 грн - суми, яка знаходиться на поточному рахунку Новогуйвинського ВЖРЕКП в ПАТ "Європейський газовий банк".

В обґрунтування вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов'язань з розрахунково-касового обслуговування позивача за укладеним між сторонами договором банківського рахунку № 260003012552 від 15.11.2013, тобто, за твердженням позивача, відповідач не здійснив перерахування грошових коштів з поточного рахунку позивача на рахунки, вказані у виставлених позивачем банку платіжних дорученнях.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.10.2014 (суддя Мельник В.І.) позов задоволено. Стягнуто з ПАТ "Європейський газовий банк" на користь Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства 235 422,02 грн та 4708,44 грн судового збору.

При цьому, місцевий господарський суд, встановив, що відповідач в порушення положень чинного законодавства та умов укладених між ним та позивачем договорів не здійснив перерахування грошових коштів з поточного рахунку позивача на рахунки, вказані у шести виставлених позивачем банку платіжних дорученнях та дійшов висновку, що відповідач має повернути грошові кошти за такими платіжними дорученням позивачу. Крім того, суд не взяв до уваги твердженні відповідача про неможливість здійснення перерахування грошових коштів під час тимчасової адміністрації, оскільки, як встановлено судом, платіжні доручення були подані позивачем банку до введення в ПАТ "Європейський газовий банк" тимчасової адміністрації.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 (колегія суддів у складі: Гаврилюк О.М., - головуючий, Коротун О.М., Сулім В.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Європейський газовий банк" задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2014 скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. Стягнуто з Новогуйвинського виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного комунального підприємства в доход спеціального фонду Державного бюджету України 2354,22 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції взяв до уваги те, що платіжні доручення були направлені позивачем на виконання до АТ "Єврогазбанк" до введення в банк тимчасової адміністрації, проте виходив з того, що позовні вимоги у даній справі стосувалися не виконання платіжних доручень та перерахування грошових коштів на користь третіх осіб, а стягнення позивачем грошових коштів зі свого банківського рахунку на свою користь без закриття такого рахунку. При цьому, за висновком суду, на позивача у справі розповсюджується обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як на особу, яка підпадає під визначення "кредитор банку", задоволення вимог якого здійснюється у порядку, строки та черговості, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

В касаційній скарзі Новогуйвинське виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне комунальне підприємство просить постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами 15.11.2013 між публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (банк, відповідач) та Новогуйвинським виробничо-житловим ремонтно-експлуатаційним комунальним підприємством (клієнт, позивач) укладено договір банківського рахунку № 2600030125525, відповідно до умов якого банк зобов`язався приймати від клієнта грошові кошти і зараховувати їх на рахунок клієнта, виконувати розпорядження клієнта про перерахунок і видавання відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Позивач на виконання умов договору, виставив банку для виконання наступні платіжні доручення:

- платіжне доручення № 410 від 03.06.2014 на суму 25 000 грн (за спожитий газ);

- платіжне доручення № 421 від 05.06.2014 на суму 100 000 грн (за спожитий газ);

- платіжне доручення № 424 від 06.06.2014 на суму 81 581,01 грн (за спожитий газ);

- платіжне доручення № 431 від 18.06.2014 на суму 25 967,02 грн (оплата єдиного соціального внеску);

- платіжне доручення № 432 від 25.06.2014 на суму 2 051 грн (за спожитий газ);

- платіжне доручення № 433 від 04.07.2014 на суму 808,64 грн (за спожитий газ), а всього на загальну суму 235 407, 67 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Відповідно до п.п. 8.2., 8.4. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

В п. 2.3.3. договору банківського рахунку № 2600030125525 від 15.11.2013 сторони узгодили, що банк зобов'язаний за дорученням клієнта перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку розрахункового документа, відповідно до операційного часу банку, якщо інший строк не передбачений договором або чинним законодавством України.

Однак, вказані платіжні доручення не були виконані публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" з огляду на недостатність грошових коштів на кореспондентському рахунку, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії повідомлень відповідача про невиконання розрахункового документа № ВБ1309-10.1-05 від 25.06.2014, № ВБ1498-10.1-05 від 02.07.2014 та № ВБ1619-10.1-05 від 10.07.2014, надіслані позивачу відповідно до вимог п. 1.12. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ № 22 від 21.01.2004.