Постанова ВГСУ від 12.03.2015 року у справі №904/5271/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Справа № 904/5271/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Харченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 року у справі № 904/5271/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп" до приватного підприємства "Віконт" про визнання права власності на нерухоме майно та стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський район, м. Зеленодольськ, вул. Енергетична, буд. 17-В, яка складається з будинку побуту "Б-2" (площа 608 м, висота - 7,4 м, об'єм - 4499 м), прибудови "б" (площа 10,1 м, висота - 4 м, об'єм - 32 м); входу в підвал "б2" (площа - 8,8 м); замощення І (площа - 880 м); всього - 1130,4 кв.м; стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.1997 року № 01 в сумі 11 000 грн. та неустойки в розмірі 46 000 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано невизнанням відповідачем права власності на орендоване приміщення за позивачем у зв'язку з відмовою повернути зазначене приміщення, та порушенням зобов'язання зі сплати орендної плати за період з 1 січня 2008 року по 1 листопада 2009 року та неповерненням об'єкта оренди після припинення договору оренди.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2014 року (суддя Євстгнеєва Н.М.) в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 року (судді Чимбар Л.О., Подобєд І.М., Іванов О.Г.) зазначене рішення першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач за вважає, що судами порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 01.01.1997 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Віконт" (орендар) укладено договір № 01 оренди приміщення, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду приміщення площею 89,89 м2 за адресою: м. Зеленодольськ, вул. Енергетична,15.

Орендар вступає в строкове платне користування приміщенням з моменту підписання сторонами договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору передача приміщень здійснюється протягом 10 (десяти днів) після підписання договору по акту приймання-передачі його в оренду. Акт приймання-передачі є невід'ємною частиною договору (Додаток № 2). Обов'язок орендодавця передати орендарю за актом приймання-передачі орендовані приміщення передбачений і підпунктом а) пункту 3.2. договору.

01.01.1997 року сторони підписали акт приймання-передачі приміщення міського Будинку побуту площею 89,9 м2 для розміщення виробничої ділянки у відповідності до договору оренди.

01.01.1998 року між сторонами укладена додаткова угода до договору оренди від 01.01.1997 року № 01, за якою відповідачу було додатково передано в оренду приміщення площею 25 м2, у зв'язку з чим загальна площа орендованих приміщень складає 114,89 м2 .

Орендар не є власником орендованих приміщень, не має права продажу, відчуження, застави, передачі третім особам (п. 2.3. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору орендна плата встановлюється у відповідності з угодою про договірну ціну (Додаток № 3), яка є невід'ємною частиною договору.

Протоколом узгодження орендної плати від 01.01.1997 року плата за користування приміщенням встановлена у розмірі 120 грн.

Додатковою угодою від 01.01.1998 року орендна плата встановлена в розмірі 160 грн., додатковою угодою від 01.11.2004 року орендна плата встановлена в розмірі 500 грн.

Пунктами 4.2. - 4.4. договору передбачено, що нарахування і виплата належних орендодавцю сум проводиться на підставі виставленого орендодавцем рахунку за кожні наступні три місяці, якщо інше не погоджено в письмовій формі. Оплата може бути проведена послугами, товаром або в іншій погодженій формі.

Кінцевий розрахунок за всіма платежами проводиться сторонами після закінчення трьох місяців на підставі акту звірки між сторонами.

У випадку закінчення дії договору орендна плата сплачується орендарем по день фактичної передачі орендованих приміщень.

Пунктом 5.1. договору передбачена відповідальність орендаря за порушення строків платежу за оренду у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки (включаючи день плати).

Відповідно до п. 7.1. договору договір діє з 01.01.1997 року по 31.12.1997 року. Договір вступає в силу з моменту його підписання.

Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на його продовження. За відсутності заяви однієї із сторін за три місяці до закінчення строку дії договору договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, які були передбачені договором до моменту закінчення строку його дії (п. 7.4. договору оренди).