ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2014 року Справа № 922/4131/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Євсікова О.О.,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2014та на рішеннягосподарського суду Харківської області від 27.11.2013у справі№922/4131/13 господарського суду Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком"простягнення коштівв судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Крупка Н.М.; - відповідача повідомлений, але не з'явився; ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.11.2013 у справі №922/4131/13 (суддя Светлічний Ю.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2014 (судді: Черленяк М.І., Ільїн О.В., Камишева Л.М.), задоволений позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (надалі позивач/скаржник) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" (надалі відповідач); за рішенням, стягнуто з відповідача заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 115 092,грн., заборгованість по відшкодуванню витрат на електропостачання у розмірі 12 728,21 грн., пеню у розмірі 1 629,52 грн., 3% річних у розмірі 359,62 грн., збитки від інфляції у розмірі 41,55 грн.; крім того, розстрочено виконання вказаного судового рішення шляхом здійснення оплати стягнутих з відповідача сум рівними платежами щомісячно протягом дванадцяти місяців після набрання рішенням законної сили.
Позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у даній справі скасувати в частині встановлення розстрочки його виконання. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на порушення судом приписів статті 121 Господарського процесуального кодексу України, постанови пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження"; скаржник не погоджується з висновком суду про наявність обставин, які б передбачали розстрочення виконання рішення, адже заборгованість виникла з вини відповідача.
07.03.2014, через канцелярію Вищого господарського суду України від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи обґрунтоване неможливістю прийняти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, а також складною ситуацією в країні.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає за можливе задовольнити вказане клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідач не надав доказів на підтвердження поважності причин викладених у клопотанні; ст. ст. 69, 1118 ГПК України обмежено строк розгляду касаційної скарги; в силу наданих ст. 1117 ГПК України повноважень, суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, збирати нові, тощо, а перевіряє судові рішення виключно на дотримання судами при їх прийнятті норм матеріального та процесуального права; п. 2 резолютивної частини ухвали Вищого господарського суду України від 26.02.2014 у справі № 922/4131/13 доведено до відома сторін, що нез'явлення їх повноважних представників у судове засідання касаційної інстанції не тягне перенесення справи на інші строки, не перешкоджає розгляду справи без їх участі.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З урахуванням того, що позивачем судові рішення у даній справі оскаржуються лише в частині розстрочення виконання судового рішення, прийняті у даній справі судові рішення переглядається в межах доводів касаційної скарги про розстрочку виконання судового рішення.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 115 092,00 грн. заборгованості зі сплати орендної плати, 12 728,21 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на електропостачання, 1 629,52 грн. пені, 359,62 грн. - 3% річних, 41,55 грн. збитків від інфляції. Під час здійснення судового провадження, відповідач, не заперечуючи наявність боргу, звернувся до суду першої інстанції із клопотання про надання йому розстрочки виконання рішення шляхом здійснення оплати загальної стягнутої судом з відповідача суми рівними платежами щомісячно протягом дванадцяти місяців після набрання рішенням законної сили; в обґрунтування вказаного клопотання, відповідач послався на те, що на день подання цього клопотання, відповідач знаходиться у складному фінансовому стані, який є прямим наслідком світової фінансової кризи 2008 року, що завдала нищівного удару по фінансовому стану відповідача.
Як вказувалося вище, рішенням місцевого господарського суду у даній справі, позовні вимоги задоволені повністю; крім того, розстрочено виконання вказаного рішення у заявлений відповідачем у клопотанні спосіб. Постановою апеляційного господарського суду у даній справі вказане рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Вищий господарський суд України не може погодитися із висновками судів попередніх інстанцій в частині розстрочення виконання судового рішення, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Тобто, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця норма закону не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Разом з тим, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання судового рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Отже, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суди повинні врахувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи; законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
В той же час, як вбачається із обґрунтування рішення місцевого суду в частині надання відповідачеві розстрочки, з чим погодився суд апеляційної інстанції, суди попередніх інстанцій вказаних вимог у повній мірі не врахували, і прийняли до уваги тільки доводи відповідача, дійшли необґрунтованого висновку про те, що виконання судового рішення може призвести боржника до стану, який унеможливить здійснення ним господарської діяльності, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, взагалі не врахували, матеріального інтересу позивача та ступінь вини боржника (відповідача) у виникненні спору, а також того факту, що важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин, а фінансова криза (на яку посилається відповідач у клопотанні про розстрочення виконання судового рішення) носить загальний характер та у повній мірі стосується обох договірних сторін і не може бути віднесена до виключних обставин.
Враховуючи те, що господарськими судами не наведено переконливих доводів щодо наявності виняткових обставин у розумінні ст. 121 ГПК України, які б тягли за собою необхідність розстрочки виконання рішення суду, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду і постанова апеляційної інстанції в частині розстрочки виконання рішення, як прийняті з порушенням норм процесуального права не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню.
Суд вважає можливим прийняти нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" про розстрочку виконання рішення.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" задовольнити.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2014 та рішення господарського суду Харківської області від 27.11.2013 у справі №922/4131/13 скасувати в частині розстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 27.11.2013. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області у даній справі.
В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 27.11.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2014 у справі №922/4131/13 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.Л. Барицька
Судді Н.М. Губенко
О.О. Євсіков
Сервисы для юристов