Постанова ВГСУ від 12.03.2014 року у справі №908/2185/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2014 року Справа № 908/2185/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Донецької області на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 05.11.2013р. у справі №908/2185/13 господарського судуЗапорізької області за позовомзаступника прокурора Запорізької області доПриазовської районної державної адміністрації Запорізької області третя особатовариство з обмеженою відповідальністю "Агротіс" про за участю прокуратури представників сторін: відповідача - третьої особи - визнання недійсним пункту 2 розпорядження №566 від 02.09.2008р. "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс" прокурор відділу Генеральної прокуратури України Томчук М.О. посв. № 000606 не з'явився Казарцева Є.Ю. дов. б/н від 03.02.2014 Розпорядженням №03-05/178 від 11.02.2014р. змінено склад колегії суддів у справі №908/2185/13, призначеної до розгляду колегією у складі головуючого судді Корсака В.А., суддів Данилової Т.Б., Ходаківської І.П., утворено колегію суддів у складі: головуючий суддя Корсак В.А., судді Данилова М.В., Данилова Т.Б.

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року заступник прокурора Запорізької області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Агротіс" про визнання недійсним п.2 розпорядження Приазовської районної державної адміністрації №566 від 02.09.2008 "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.08.2013р. (суддя Попова І.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2013р. (судді Манжур В.В., Будко Н.В., Москальова І.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено, посилаючись на те, що розпорядження видане в межах компетенції адміністрації та без порушення вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, заступник прокурора Донецької області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і постанову по справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представника третьої особи та думку прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій встановили, що розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області №566 від 02.09.2008р. "Про надання в оренду земельних ділянок ТОВ "Агротіс" визнано земельні частки (паї) загальною площею 188,40га, в т.ч. 28,00га (багаторічні), 160,40га (пасовища) згідно планів-схем, які є невід'ємною частиною цього розпорядження, як не витребувані, з можливістю надання їх в оренду до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

Згідно п.2 вказаного розпорядження, в оренду ТОВ "Агротіс" надано земельні ділянки площею 28,00га (багаторічні) та площею 160,40га невитребувані земельні частки (паї), розташовані на території Новокостянтинівської сільської ради, згідно додатків 1 та 2, для товарного сільськогосподарського виробництва.

18.12.2008 між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ"Агротіс" (орендар) був укладений договір оренди земельної частки (паю), згідно якого орендареві в оренду передані невитребувані земельні частки розміром 160,4га (пасовища), які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, згідно планів-схем, які є невід'ємною частиною цього договору.

Договір зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Новокостянтинівської сільської ради 18.12.2008р.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до ст.152 Земельного кодексу України, одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із ст.20 ГК України, ст.ст.16, 393 ЦК України визнання судом незаконним і скасування акта органів державної влади, влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, належить до способів захисту права власності. Предметом спору є захист права власності особи, а не публічно-правових інтересів держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади.

В частині 3 статті 2 Земельного кодексу України визначено, що об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

В Указі Президента України від 08.08.1995р. №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" визначено порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

В пункті 6 зазначеного Указу, зокрема, передбачено, що у разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

В статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003р. №899-IV (в редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження) встановлено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Як визначено в п.12 постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) від 04.02.2004р. №122, нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Судами встановлено, що передані за спірним розпорядженням земельні частки (паї) знаходились в колективній власності КСП "Дума Леніна", а після розподілу земельних паїв між членами КСП "Дума Леніна" невитребувані земельні частки (паї) перебувають у спільній частковій власності громадян.

Частина 1 статті 79 Земельного кодексу України передбачає, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Оскільки земельні ділянки площею 160,4га та 28,00га, щодо яких було прийнято оскаржуване розпорядження, відноситься до не витребуваних земельних ділянок, тобто не є комунальною власністю, посилання прокурора на положення ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірного розпорядження), як на підставу визнання недійсним розпорядження, визнані судами безпідставними, а відтак, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що райдержадміністрація мала повноваження щодо передачі нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в оренду, а тому розпорядження винесено у відповідності до вимог законодавства.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій не може погодитись колегія суддів Вищого господарського суду України, оскільки згідно із ст.15 Закону України "Про оренду землі" невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про землеустрій" землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, в тому числі, в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.