ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 646/7293/24
провадження № 51-1173 км 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024221140000615 від 29 травня 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт Безлюдівки Харківського району Харківської області, мешканця АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , на вирок Харківського апеляційного суду від 22 січня 2025 року.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2024 року ОСОБА_6 було засуджено за ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням положень ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_6 у строк покарання термін його перебування під вартою з 06 червня по 15 липня 2024 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
За обставин, детально наведених у вироку, у якому зазначено положення законів України та інших нормативно-правових актів щодо введення на території України воєнного стану, ОСОБА_6 було визнано винуватим у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 186 КК України), з огляду на таке.
25 травня 2024 року в період часу з 09:00 до 10:00 ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою наживи та незаконного збагачення за чужий рахунок, шляхом вибиття вхідних дверей будинку АДРЕСА_2 потрапив у середину житлового приміщення, де в той час перебували ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Надалі, продовжуючи свій протиправний задум, ОСОБА_6 , побачивши в спальній кімнаті телевізор марки «Хіаоmі», з метою реалізації виниклого на той момент злочинного умислу, спрямованого на відкрите заволодіння згаданим майном, яке належить ОСОБА_8 , діючи відкрито, свідомо ігноруючи вимоги останньої припинити протиправні дії, взяв у руки зазначений телевізор, покинув вказане житлове приміщення та, маючи можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, зник у невідомому напрямку, чим завдав потерпілій майнової шкоди в розмірі 6879,00 грн.
Вироком Харківського апеляційного суду від 22 січня 2025 року апеляційну скаргу прокурора було задоволено частково, вирок місцевого суду скасовано та ухвалено новий вирок, яким засуджено ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням положень ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину й особі засудженого через суворість, просить змінити вирок суду апеляційної інстанції, призначити засудженому покарання за ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням положень ст. 69 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням.
На обґрунтування своїх вимог захисник звертає увагу на те, що засуджений ОСОБА_6 :
- раніше не судимий, вчинив тяжке кримінальне правопорушення проти власності без застосування насильства;
- на стадії досудового розслідування та під час судового розгляду надавав правдиві показання, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення;
Сервисы для юристов