Постанова ВГСУ від 12.02.2026 року у справі №522/9458/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 522/9458/19

провадження № 51-4433 км 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016160500000416 від 15 січня 2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_6 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК),

за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , на вирок Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2023 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 04 липня 2024 року стосовно ОСОБА_6 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Приморського районного суду м. Одеси від 07 листопада 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК ОСОБА_6 звільнено від призначеного судом покарання за ч. 1 ст. 125 КК у вигляді штрафу у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Цим же вироком задоволено частково цивільний позов представника ОСОБА_8 в інтересах потерпілої ОСОБА_9 про стягнення моральної шкоди, заподіяної злочином, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

За обставин, детально наведених у вироку, ОСОБА_6 було визнано винуватим у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження (ч. 1 ст. 125 КК) з огляду на таке.

14 січня 2016 року приблизно о 19 год 10 хв ОСОБА_6 , з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , прибув до квартири АДРЕСА_2 , у якій вона мешкає разом з двома малолітніми дітьми. ОСОБА_9 відчинила вхідні двері та побачила свого колишнього чоловіка ОСОБА_6 , який неодноразово вчиняв стосовно неї фізичне насильство, у зв`язку із чим, не бажаючи з останнім бачитись та розмовляти, спробувала зачинити двері, однак ОСОБА_6 на ґрунті особистої неприязні, керуючись прямим умислом, направленим на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , схопив останню правою рукою за одяг і різко потягнув її до виходу з квартири, від чого ОСОБА_9 вдарилась об металеві елементи вхідних дверей головою, правою частиною тулуба й руки, при цьому намагалася вирватися та не допустити ОСОБА_6 до своєї квартири.

Продовжуючи свій прямий умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, ОСОБА_6 штовхнув ОСОБА_9 руками в тулуб, від чого остання впала на підлогу, ударившись спиною.

Після того як ОСОБА_9 встала, ОСОБА_6 схопив її за плечі, почав викручувати їй руки та із силою штовхати, унаслідок чого потерпіла вдарилася об стіни коридору різними частинами тіла. Потім ОСОБА_6 завдав ще два удари правою ногою в ділянку лівого стегна ОСОБА_9 , удар ногою в ділянку спини, від якого вона впала на підлогу, і зник з місця події.

У результаті протиправних дій ОСОБА_6 було заподіяно тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , які належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

Одеський апеляційний суд ухвалою від 04 липня 2024 року вирок місцевого суду залишив без зміни.

Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить:

- скасувати вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_6

- закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з тим, що не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпано можливості їх отримати.