ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2016 року Справа № 903/1090/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Прокопанич Г.К. і Студенець В.І.
розглянув касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Довірче товариство-ПЕРША ВОЛИНСЬКА ФІНАНСОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ТРАСТ-ІНВЕСТ-БУД", м. Луцьк,
на рішення господарського суду Волинської області від 10.12.2014
та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.05.2015
зі справи № 903/1090/14
за позовом Житомирського обласного центру зайнятості (далі - Центр зайнятості), м. Житомир,
до товариства з додатковою відповідальністю "Довірче товариство-ПЕРША ВОЛИНСЬКА ФІНАНСОВО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ТРАСТ-ІНВЕСТ-БУД" (далі - Товариство), м. Луцьк,
про стягнення 1 772 037,82 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Агафонова М.В. предст. (дов. від 25.11.2014), Волков В.Б. предст. (дов. від 25.05.2015)
відповідача - не з'явився
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Центр зайнятості звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до Товариства про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 1 772 037,82 грн. завданих збитків, внаслідок завищення відповідачем обсягів виконаних будівельних робіт за договором від 15.05.2008 № 69.
Рішенням господарського суду Волинської області від 10.12.2014 зі справи № 903/1090/14 (суддя Гончар М.М.) позов задоволено в розмірі 1 390 752,00 грн.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 (судді Крейбух О.Г. -головуючий, Демянчук Ю.Г., Юрчук М.І.) рішення місцевого господарського суду змінено, доповнено резолютивну частину рішення пунктом наступного змісту: "В позові про стягнення 381 285,82 грн. відмовити". В решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.12.2015 зі справи № 903/1090/14 відновлено Товариству строк подання касаційної скарги; касаційну скаргу прийнято до провадження; задоволено клопотання Товариства про відстрочення сплати судового збору; відстрочено Товариству сплату судового збору в розмірі 41 281,86 грн. до 29.12.2015; зобов'язано Товариство у термін по 28.12.2015 (включно) надати суду докази сплати судового збору у розмірі 41 281,86 грн.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.
У відзиві на касаційну скаргу Центр зайнятості просив постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
У встановлений судом термін скаржником судовий збір не сплачено, натомість 23.12.2015 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем та арештом коштів на рахунках скаржника.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів у скаржника, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. Крім того, у зверненні з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції зі справи № 903/1090/14 скаржником було сплачено судовий збір у повному обсязі (13 907,75 грн.), не дивлячись на те, що обставини, які пов'язані з арештом коштів на рахунках скаржника існували, починаючи з січня 2014 року.
У зв'язку з наведеним клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
У відповідності до підпункту 3.3 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з урахуванням внесених змін та доповнень, зокрема від 16.12.2015), якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення. Таким чином, згідно з новою редакцією підпункту 3.3 пункту 3 наведеної постанови пленуму ВГСУ не передбачено можливості залишення скарги без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, у зв'язку з несплатою судового збору.
Ухвалою від 29.12.2015 розгляд касаційної скарги відкладався.
Сервисы для юристов