Постанова ВГСУ від 12.01.2015 року у справі №918/545/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2015 року Справа № 918/545/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі) за участю представників: від позивача:Огороднік О.В. дов. від 23.12.2014р. № 534/12від відповідача:Ошурко Й.М. дов. від 29.12.2014р. № 1 від третіх осіб :не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівниця" на рішення Господарського суду Рівненської області від 14.08.2014р. та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 13.11.2014р.у справі№ 918/545/13 Господарського суду Рівненської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" Рівненської обласної дирекції доТовариства з обмеженою відповідальністю "Чарівниця"треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1. Відкрите акціонерне товариство "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" 2. Відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" прозвернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" Рівненської обласної дирекції звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівниця" про стягнення 535125,64 грн. заборгованості Відкритого акціонерне товариство "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" за кредитним договором від 28.11.2007р. № 010/89-07/393 та 905732,88 грн. заборгованості Відкритого акціонерного товариства "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" за кредитним договором від 28.11.2007р. № 010/89-07/389 шляхом звернення стягнення на заставлене згідно договору іпотеки від 29.11.2007р. № 010/89-07/054/г/1 майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Чарівниця".

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.08.14р. (суддя Качур А.М.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.11.2014р. (головуючий суддя Саврій В.А., судді Савченко Г.І., Олексюк Г.С.) позовні вимоги задоволені частково, в рахунок погашення заборгованості Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" перед ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в сумі 535125,64 грн. за кредитним договором №010/89-07/393 від 28.11.2007 року, звернуто стягнення на заставлене згідно договору іпотеки №010/89-07/054/г/1 від 29.11.2007 року нерухоме майно: нежиле приміщення, загальною площею 1285,3 кв. м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, проспект Миру, буд. 11, та належить ТзОВ "Чарівниця" на праві приватної власності та нежиле приміщення загальною площею 156,00 кв. м., що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, проспект Миру, буд. 11, та належить ТзОВ "Чарівниця" на праві приватної власності - шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу:

- нежитлового приміщення, загальною площею 1285,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, проспект Миру 11 - 8127109 (вісім мільйонів сто двадцять сім тисяч сто дев'ять) гривень, без ПДВ;

- нежитлового приміщення, загальною площею 156 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, проспект Миру 11 - 2391897 (два мільйони триста дев'яносто одна тисяча вісімсот дев'яносто сім) гривень, без ПДВ.

В частині позовних вимог про погашення 905732,88 грн. заборгованості Відкритого акціонерного товариства "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" перед ПАТ "Райффайзен банк Аваль" за кредитним договором №010/89-07/393 від 28.11.2007 року шляхом звернення стягнення на заставлене згідно договору іпотеки №010/89-07/054/г/1 від 29.11.2007 року у задоволенні позову відмовлено.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Чарівниця", не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу скерувати на новий розгляд до суду І інстанції.

В обґрунтування своєї правової позиції заявник касаційної скарги посилаючись на вимоги статті 35 Закону України "Про іпотеку" наголошує на тому, що позивачем не було дотримано процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки банком не направлялась письмова вимога боржнику та іпотекодавцю, а лист банку від 06.02.2013р., за відсутності відомостей щодо терміну та особи, якій необхідно виконати вимоги, не може розглядатись в якості належної вимоги. Також відповідач наголошує на тому, що судами в порушення вимог статті 38 та 39 Закону України "Про іпотеку" не враховано співмірність розміру заборгованості з вартістю іпотечного майна.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 564 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За приписами ч. 1 статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Статтями 38 та 41 Закону України "Про іпотеку" передбачено можливість реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" з дотриманням вимог цього Закону.

При прийнятті судових рішень у справі суд І та апеляційної інстанцій, керуючись, зокрема, приписами статей 526, 536, 546, 564, 572, 610, 589, 590, 1048 1054 Цивільного України, врахувавши вимоги статті статей 17, 35, 39 Закону України "Про іпотеку", дослідивши фактичні обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, встановили, що:

- 28 листопада 2007 року Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Райффайзен банк Аваль") (кредитор) та Відкрите акціонерне товариство "Рівненське автотранспортне підприємство 15607" (позичальник 1) та Відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" (позичальник 2) було укладено генеральну кредитну угоду №010/89-07/054/г., відповідно до предмету якої кредитор на підставі угоди зобов'язується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених в додаткових кредитних договорах, що укладатимуться в рамках угоди між позичальником та кредитором, і які після їх підписання стають її невід'ємними частинами.

- в подальшому між ВАТ "Райффайзен банк Аваль" (кредитор) та ВАТ "Здолбунівський завод будівельних матеріалів" (позичальник) на підставі генеральної кредитної угоди №010/89-07/054/г від 28.11.2007р., було укладено кредитний договір №010/89-07/393 від 28.11.2007р., відповідно до предмету якого кредитор, на положеннях та умовах цього договору, та генеральної угоди №010/89-07/054/г від 28.11.2007р. відкриває позичальнику відновлювальну (револьверну) кредитну лінію в сумі 2400000,00 грн., зі строками погашення визначеними додатком №1 до кредитного договору №010/89-07/393 від 28.11.2007р.

- п. 6.1. кредитного договору №1, позичальник зобов'язаний використати кредит на зазначені в договорі цілі і в строки, передбачені цим договором, забезпечити повернення кредитору одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, викликаних неналежним виконанням цього договору.

- п.1.3 кредитного договору №1 передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти 12,75 % процентів річних.

- п 3.5 кредитного договору №1 проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором на залишок фактичної заборгованості за кредитом з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту). При розрахунку процентів день надання кредиту та день погашення заборгованості за кредитом вважаються одним днем.

- п.7.3 кредитного договору №1, у випадку невиконання позичальником умов розділу 6 кредитного договору, банк має право скасувати кредитний ліміт та достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.

- за порушення строків повернення кредиту (в тому числі строків зменшення кредитного ліміту), процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення (п.10.2 кредитного договору №1).