ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 686/25931/22
провадження № 51-1660 км 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника
(у режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022244000001126 від 04 листопада 2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Златоуста Челябінської області, СРСР, місце проживання невідоме, робоча адреса: АДРЕСА_1 , громадянина Російської Федерації, депутата Федеральних Зборів Державної Думи Російської Федерації, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 , на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 листопада 2024 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 04 лютого 2025 року.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 листопада 2024 року ОСОБА_7 було засуджено за ч. 3 ст. 110 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна.
За обставин, детально викладених у вироку, ОСОБА_7 було визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК, а саме в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, тобто в умисних діях, вчинених представником влади за попередньою змовою групою осіб з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, які призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків.
Так, ОСОБА_7 , бувши депутатом Федеральних Зборів Державної Думи Російської Федерації VIII скликання, який набув повноважень 19 вересня 2021 року, представником влади Російської Федерації, уповноваженим брати участь у засіданнях палати й голосувати за прийняття поставлених на голосування актів та інших питань, зокрема про ратифікацію міжнародних договорів Російської Федерації, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з іншими депутатами й представниками влади і збройними силами Російської Федерації, усвідомлюючи явну злочинність власних дій та передбачаючи можливість настання тяжких наслідків, у тому числі загибелі людей, зокрема й цивільного населення, розуміючи, що він порушує встановлений статтями 1 ? 3, 68 Конституції України державний устрій та порядок, посягає на суверенітет і територіальну цілісність України з метою зміни меж її території та розширення впливу Російської Федерації, а також з мотивів перешкоджання євроінтеграційному курсу розвитку України, відновлення контролю Російської Федерації над політичними й економічними процесами в Україні, знаючи, що інші співучасники теж діють усупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року, порушують принципи Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року та вимоги ч. 4 ст. 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй та декларації Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09 грудня 1981 року № 36/103, 16 грудня 1970 року № 2734 (XXV), 21 грудня 1965 року № 2131 (XX), 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX), статей 1 ? 3, 68 Конституції України, 15 лютого 2022 року за адресою: вул. Охотний Ряд, 1, м. Москва, Російська Федерація взяв участь у засіданні Федеральних Зборів Державної Думи Російської Федерації, де підтримав постанову зі зверненням до Президента Російської Федерації з проханням розглянути питання про визнання Російською Федерацією самопроголошених Донецької та Луганської народних республік як самостійних, суверенних і незалежних держав, а також 22 лютого 2022 року за тією ж адресою взяв участь у засіданні Федеральних Зборів Державної Думи Російської Федерації, де підтримав ратифікацію Договору про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу між Російською Федерацією і так званою Донецькою народною республікою та Договору про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу між Російською Федерацією і так званою Луганською народною республікою.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 04 лютого 2025 року апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 листопада 2024 року - без змін.
Вказане кримінальне провадження як на етапі досудового розслідування, так і під час судового розгляду було здійснено за відсутності обвинуваченого «in absentia» у порядку спеціального досудового та судового провадження.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У своїй касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 .
На обґрунтування своїх доводів захисник зазначає, що:
- з урахуванням положень ч. 2 ст. 5, ст. 480, гл. 37 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), на її думку, оскільки ОСОБА_7 є депутатом Федеральних Зборів Державної Думи Російської Федерації, то він не належить до жодної категорії осіб, передбачених вказаними процесуальними нормами, стосовно яких може здійснюватися кримінальне провадження за законами України;
- аналіз положень ст. 4 КПК дозволяє зробити висновок про те, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується лише за умови, якщо кримінальне правопорушення вчинено на території України й прилеглих до неї територіях, тож сторона захисту вважає, що оскільки ОСОБА_7 не перебував на території України, то висловлювання та голосування, у яких він брав участь, відбувалися на території іншої держави, а отже із цих підстав його не можна притягнути до кримінальної відповідальності на території України та за її законами й кримінальне провадження не можна здійснювати на підставі вимог КПК;
- з огляду на положення ст. 297 -1, гл. 24 -1 КПК особливий порядок спеціального розслідування кримінальних правопорушень стосується злочинів, вчинених на території України особами, які переховуються від органів слідства й суду, проте обвинувачений ОСОБА_7 не перебував на території України, а отже злочину на території України не вчиняв і не переховується від органів слідства й суду;
Сервисы для юристов