Постанова ВГСУ від 11.12.2014 року у справі №922/672/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року Справа № 922/672/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяБакуліна С.В.,суддіРогач Л.І., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 рокуу справі№ 922/672/14господарського судуХарківської областіза позовомХарківської міської радидоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департаменту земельних відносин Харківської міської радипровнесення змін до договору оренди

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з'явився,- відповідача:ОСОБА_4- третьої особи:не з'явивсяВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, га стороні позивача: Департаменту земельних відносин Харківської міської ради про внесення змін до договору оренди.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.06.2014 року у справі № 922/672/14 в задоволенні позовних вимог Харківській міській раді відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Харківська міська рада звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 року у справі № 922/672/14 апеляційну скаргу Харківської міської ради задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2014 року у справі № 922/672/14 скасовано та прийняти нове, яким позов задоволено частково: визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 28.10.2013 року шляхом внесення змін в частині 2 пункту 2 в наступній редакції: "Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком № 56/14 від 03.10.2013 р. на рік становить 5, 6 % від її нормативної грошової оцінки і складає 129 175, 87 грн. (сто двадцять дев'ять тисяч сто сімдесят п'ять гривень вісімдесят сім копійок), або в місяць 10 764, 66 грн. (десять тисяч шістдесят чотири гривні шістдесят шість копійок)". В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ФОП ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.10.2014 року, а рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2014 року у справ № 922/672/14 залишити без змін, аргументуючи порушення норм права, зокрема, ст. 288 Податкового кодексу України, ст. ст. 5, 15, 18, 20 Закону України "Про оцінку землі", ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 179 Господарського кодексу України, ст. ст. 627, 652 Цивільного кодексу України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 10.12.2014 року № 03-05/3131 для розгляду касаційної скарги у справі № 922/672/14, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Ходаківської І.П. та у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Фролової Г.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Бакуліна С.В., судді Рогач Л.І., Яценко О.В. (доповідач).

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що доказів, які є підставою для перегляду орендної плати, в порядку п. 2.4. договору оренди землі, позивач суду не надав.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду та вважає його помилковим з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Харківської міської ради від 25.02.2004 р. № 18/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" між Харківською міською радою (позивач) та ФОП ОСОБА_4 (відповідач) укладено договір оренди землі від 15.04.2004 р., що зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 15.04.2004 р. за № 6356/04.

Положеннями п. п. 1.1., 1.2. вказаного вище Договору сторони узгодили, що відповідачу передається в оренду земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0, 1508 га. Земельна ділянка надається в оренду строком до 01.01.2029 року для будівництва магазину непродовольчих товарів (але не пізніше прийняття об'єкта до експлуатації) та її подальшої експлуатації.

Відповідно до п. 2.1. Договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області.

Положеннями п. 2.2. Договору сторони погодили, що розмір орендної плати: на період будівництва об'єкта встановлюється у розмірі 432,23 грн. по 31.12.2004, з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р. - 576,31грн., з 01.01.2006 по 01.02.2006 р. - 848, 45 грн.; на період експлуатації у розмірі з 01.02.2006 р. по 31.12.2006 р. - 3 253, 23 грн., з 01.01.2007 - 4 714, 83 грн.

Згідно ч. 2.4. Договору орендна плата збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до законодавства України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід'ємною частиною цього договору оренди.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що 04.10.2006 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду, якою внесено зміни до розділу 2 "Плата за землю" та викладено пункти 2.1., 2.2., 2.4. в новій редакції.

Відповідно до п. 2.1. Договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області.

Новою редакцією п. 2.2. Договору сторони погодили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період будівництва об'єкту (з 01.01.2006 р.) становить 272 374 грн. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації об'єкту (з 01.02.2006 р.) становить 1 361 868 грн.

Розмір орендної плати в місяць на період будівництва об'єкту становить з 01.01.2006 р.: 878, 18 грн. Розмір орендної плати в місяць на період експлуатації об'єкту становить з 01.02.2006 р.: 3 367, 22 грн., з 01.01.2007 р.: 4 880, 03 грн.

Судами досліджено, що додатковою угодою сторони доповнили розділ 2 договору пунктом 2.7., згідно якого розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку; в) підвищення цін, тарифів; г) внаслідок інфляції - щорічно; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пп. а) п. 3.1.2. Договору орендодавець має право вносити зміни в розділ 2 цього договору щодо розміру і строків внесення плати за землю в разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку.

Згідно п. 4.1. Договору зміна умов договору оренди землі можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди, спір вирішується в судовому порядку.