Постанова ВГСУ від 11.12.2014 року у справі №916/3039/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року Справа № 916/3039/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. - головуючого, Грека Б.М., Кривди Д.С. (доповідача),за участю представників від:позивача не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),прокуратуриКлюге Л.М., прокурор відділу ГП України,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПершого заступника прокурора Одеської областіна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.10.2014у справі№ 916/3039/13 Господарського суду Одеської областіза позовомЗаступника прокурора Приморського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Фелісітас"проскасування реєстрації права власності,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Приморського району м. Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ТОВ "Фелісітас" про визнання останнього таким, що втратив право власності та інші майнові права на зруйновану будівлю, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 17; скасування реєстрації права власності ТОВ "Фелісітас" на зруйновані будинки, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 17.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.05.2014 (судді Зайцев Ю.О. - головуючий, Мостепаненко Ю.І., Погребна К.Ф.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2014 (судді: Воронюк О.Л. - головуючий, Аленін О.Ю., Лашин В.В.), в задоволенні позову відмовлено; стягнуто з Одеської міської ради на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 2436 грн.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Заступник прокурора Одеської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст.316, 319, 331, 346 Цивільного кодексу України, ст.ст.12, 120, 212 Земельного кодексу України, ст.ст.24, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення прокурора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановили суди попередніх інстанцій, 14.08.2008 між ТОВ "Фагот ЮГ" та Одеською міською радою укладено договір купівлі-продажу №127, відповідно до якого ТОВ "Фагот ЮГ" придбало нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 17, площею 24,8 кв.м.

Вказаний договір купівлі-продажу укладено на підставі рішення Одеської міської ради № 2487-V від 05.04.2008 "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2008 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради". До укладання договору купівлі-продажу від 14.08.2008 ТОВ "Фагот ЮГ" було орендарем приміщення.

На підставі договорів купівлі-продажу від 21.06.2010 та від 25.06.2010 ТОВ "Фагот Юг" продало "Фелісітас" нежитлову будівлю площею 24,8 кв.м., що знаходиться по вул. Чорноморській, буд. №17 в м. Одесі.

Право власності ТОВ "Фелісітас" на об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 17, площею 24,8 кв.м., зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до листа КП "Ланжерон" від 06.08.2013 №391 та акта про пожежу від 04.03.2013 зазначене нежитлове приміщення повністю знищено пожежею.

Прокурор, посилаючись на те, що зареєстроване за відповідачем право власності на зруйновані будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 17, порушує права та законні інтереси Одеської міської ради в частині розпорядження землями комунальної форми власності за вказаною адресою, звернувся до суду з позовом у даній справі про визнання ТОВ "Фелісітас" таким, що втратив право власності та інші майнові права на зруйновану будівлю, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 17, та скасування реєстрації права власності ТОВ "Фелісітас" на зруйновані будинки за вказаною адресою. За висновком прокурора, знищення будівлі є підставою для визнання відповідача таким, що втратив право власності та інші майнові права на зазначений вище об'єкт нерухомості.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін апеляційним господарським судом, виходив з того, що позивачем не доведено в належному порядку та допустимими доказами використання відповідачем свого права власності на шкоду правам Одеської міської ради, не визначено, яким саме чином відповідач порушує законні права та інтереси позивача.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

У відповідності до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.4 ст.15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони), правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ним (нею) осіб (ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Згідно з ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Втрата права власності шляхом його припинення у зв'язку із знищенням майна передбачена нормою ст.349 Цивільного кодексу України.

Одночасно, за змістом ч.2 ст.349 Цивільного кодексу України у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Таким чином, із змісту ч.2 ст.349 ЦК України випливає, що припинення права власності на нерухоме майно можливе виключно за згодою власника такого майна шляхом подання відповідної заяви до державного реєстру.

Судами встановлено, що ТОВ "Фелісітас" до відповідного органу із заявою про припинення права власності не зверталось.

Враховуючи викладене вище, висновки судів про відсутність порушення в даному випадку прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також про відсутність правових підстав для припинення права власності відповідача, а отже і для скасування реєстрації права власності, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, судова колегія вважає непереконливими, такими, що не відповідають приписам законодавства, спростовуються матеріалами справи та встановленими по справі обставинами.