Постанова ВГСУ від 11.12.2014 року у справі №910/7087/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року Справа № 910/7087/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Кривди Д.С.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 від позивача: Петрунька І.В. від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_5на рішенняГосподарського суду міста Києва від 16.06.2014 року та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 рокуу справі№ 910/7087/14за позовомКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського р-ну міста Києва доФізичної особи підприємця ОСОБА_3простягнення 138 753, 91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Святошинського р-ну міста Києва (далі позивач) звернулось з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (далі відповідач) про стягнення 124 786, 58 грн. - основного боргу, який виник в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 29.08.2008 року № 18/12 на відпуск холодної, гарячої води, опалення, прийом стічних вод та про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (далі Договір т.1 а.с. 13-14); та стягнення відповідно інфляції у розмірі 6 830 грн. та 3% річних - 8 843, 53 грн.

Як вбачається з розрахунку позовних вимог, сума заборгованості, інфляція та річні обраховані позивачем за період з 01.09.2008 року по 01.02.2014 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

Постановою апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції залишено без змін. а апеляційну скаргу без задоволення.

Суди прийшли до висновку про те, що у відповідача наявна заборгованість за Договором.

Суд апеляційної інстанції розглядаючи заяву відповідача про застосування строку позовної давності зазначив, що відповідач у справі вчинив дію, що свідчить про визнання ним боргу і відповідно перебіг позовної давності перервався.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі рішенням та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

В своїй касаційній скарзі відповідач звертає увагу на те, що він ніколи не підписував і не направляв гарантійний лист про зобов'язання сплатити борг. Позивач не інформував відповідача про зміну цін і тарифів. Позивач надав суду рахунки (облікові картки) які відносяться до Договору № 8955014, а відповідач не є стороною у зазначеному договорі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

До матеріалів справи (т.1 а.с. 52-54) залучено договір № 8955014 від 01.06.2006 року, який укладено між АЕК "Київенерго" та позивачем на постачання теплової енергії у гарячій воді (АЕК "Київенерго" - постачальник, позивач - споживач) у об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 (м.Київ)

29.08.2008 року сторонами у справі укладено Договір (позивач - абонент, відповідач - субабонент), за умовами якого:

- абонент зобов'язаний забезпечувати субабонента холодною, гарячою водою, опаленням і приймати від нього в каналізаційну мережу стічні води в кількості, необхідній для задоволення господарсько-побутових потреб субабонента та інших потреб, передбачених Договором, з урахуванням специфіки діяльності субабонента (пункт 1.1 Договору);

- комунальні послуги постачаються в приміщення загальною площею 209,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1; приміщення використовуються для цілей: магазин, офіс (пункт 1.2 Договору);

Пунктом 2.1.3 Договору передбачено, що абонент зобов'язується інформувати субабонента про зміну цін і тарифів на комунальні послуги.

- субабонент зобов'язується своєчасно і в повному обсязі, не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату за надані йому послуги, обумовлені Договором, на розрахунковий рахунок абонента (підпункт 2.2.1 пункту 2.2 Договору);

- абонент має право стягувати в установленому порядку заборгованість за надані послуги, обумовлені Договором (підпункт 3.1.3 пункту 3.1 Договору);

- Договір діє з 01.08.2008 до 01.07.2011 (пункт 5.1 Договору).

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору після закінчення строку його чинності протягом 1 місяця він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Зібрані у справі матеріали та розрахунки свідчать про те, що у відповідача наявна заборгованість за Договором. Арифметичний контррозрахунок позовних вимог відповідачем не наданий.

Не повідомлення позивачем, відповідача про зміну цін і тарифів не може вплинути на загальний обсяг заборгованості.

Позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції 16.04.2014 року і відповідно, згідно до статті 257 ЦК України, у даному випадку загальна позовна давність встановлена у три роки (16.04.2011 року - 16.04.2014 року).

Як зазначено вище, позивачем зроблено розрахунок позовних вимог за період з 01.09.2008 року по 01.02.2014 року