Постанова ВГСУ від 11.11.2015 року у справі №922/692/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року Справа № 922/692/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенко М.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Нєсвєтова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2015 року у справі № 922/692/15 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння, та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року позивач ФОП ОСОБА_6 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів про стягнення солідарно реальних збитків у сумі 1 609 281,80 грн. у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором оренди від 29.06.2010 року № 1 , укладеним між ними.

У березні 2015 року позивач змінив позовні вимоги та просив витребувати із незаконного володіння відповідачів майно, що належить ФОП ОСОБА_6 на праві приватної власності згідно з переліком викладеного в уточненій позовній заяві.

Позов обгрунтовано тим, що в орендоване позивачем нежитлове приміщення поставлено обладнання, інвентар, програмне забезпечення, яке належить йому на праві приватної власності, та яке призначалося для провадження господарської діяльності. Однак, у зв'язку з не переданням йому предмету оренди за актом приймання-передачі, позивач позбавлений можливості проводити господарську діяльність, а спірне майно незаконно утримується відповідачами.

У квітні 2015 року ФОП ОСОБА_7 як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_5 про визнання договору оренди від 29.06.2010 року № 1 недійсним у зв'язку з суперечністю вимогам закону та не спрямованістю на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, оскільки об'єкт будівництва, в якому знаходиться предмет оренди, що передавався з метою розміщення ресторану-кафе всупереч ст. 5 Закону України "Про основи містобудування" не приймався в експлуатацію у встановленому законом порядку як нежитлова будівля. Крім того, орендодавцями в порушення умов спірного договору оренди не передано орендареві за актом приймання-передачі копії правових документів, та документів, які підтверджують право власності на приміщення, а також не підписано акт приймання-передачі приміщення.

На думку ФОП ОСОБА_7 він є заінтересованою особою, оскільки між ним та ФОП ОСОБА_6 укладено договір про спільну діяльність від 27.07.2010 року № 3.

До початку розгляду справи ФОП ОСОБА_7 уточнив позовні вимоги та просив витребувати з незаконного володіння ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_5 майно, що належить на праві приватної власності, а саме: морозильна камера 6 дв. 1 шт., морозильна камера 4 дв. 1 шт. загальною вартістю 92 760 грн. та визнати недійсним договір оренди від 29.06.2010 року № 1 посвідчений державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області Кормільцем М.П., про що в реєстрі зроблено запис № 640.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.06.2015 року (суддя Светлічний Ю.В.) у позові ФОП ОСОБА_6 відмовлено. Позов третьої особи ФОП ОСОБА_7 задоволено частково, визнано недійсним договір оренди від 29.06.2010 року № 1 посвідчений державним нотаріусом Печенізької державної нотаріальної контори Харківської області Кормільцем М.П., про що в реєстрі зроблено запис № 640. В решті позову третьої особи відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2015 року (судді: Плахов О.В., Гетьман Р.А., Лакіза В.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційних скаргах ФОП ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_5 вважають, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просять прийняті ними рішення скасувати, та відмовити в позові третьої особи в повному обсязі.

Відзиви на касаційну скаргу від інших сторін до суду не надходили.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.11.2015 року розгляд касаційної скарги було відкладено на 11.11.2015 року.

Заслухавши пояснення представника ФОП ОСОБА_5, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що між ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 (орендодавці) та ФОП ОСОБА_6 (орендар) укладений договір оренди від 29.06.2010 року № 1, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) нежитлове приміщення першого поверху нежитлової будівлі, загальною площею 153,6 кв.м., тераси 56,9 кв.м. на умовах, викладених у даному договорі та невід'ємних додатках до нього, для розміщення орендарем ресторану-кафе.

З метою використання зазначеного приміщення в якості ресторану-кафе, позивач уклав договір поставки від 01.07.2010р. №15/06-4 майна (яке є необхідним для проведення господарської діяльності в ресторані-кафе) та договір підряду на ремонтно-оздоблювальні роботи від 01.07.2010р. №3. Відповідно до даних договорів позивач придбав все необхідно для того, щоб використовувати вищезазначене приміщення в якості ресторану-кафе.

27.07.2010 року між ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 укладено договір про спільну діяльність № 3, за умовами якого сторони за цим договором зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, що належить сторонам на відповідних правових підставах, спільно діяти сфері організації громадського харчування без створення юридичної особи для досягнення наступних спільних господарських цілей: організація роботи ресторану-кафе: об'єкту швидкого харчування на підставі договору оренди від 29.06.2010 року № 1.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 29.10.2009 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 мають у власності земельні ділянки площею по 0,0280 га з цільовим використанням земельної ділянки - для індивідуального дачного будівництва.

Згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 29.04.2010 року нежитлова будівля, розташована за адресою: Харківська область, Печенізький район, АДРЕСА_1 загальною площею 665,3 кв.м. належить на праві приватної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Вказаний дачний будинок переведено в нежитлову будівлю рішенням виконкому "Про переведення дачного будинку в нежитлову будівлю".

Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області надав відповідь на лист ФОП ОСОБА_6 від 05.02.2015 року, в якому зазначив про наявність інформації щодо видачі інспекцією ДАБК у Харківській області свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил № 20000637 саме на об'єкт "Дачний будинок на території Печенізької селищної ради Печенізького району Харківської області".

Печенізькою селищною радою у листі від 06.04.2015 року № 02-20/283 повідомлено про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 із заявою на отримання дозволу на розміщення та відкриття об'єктів торгівлі, громадського харчування та сфери послуг до селищної ради не звертались і дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі не видавався.

На думку ФОП ОСОБА_7, у нього відсутня можливість в повній мірі виконати свої зобов'язання за договором про спільну діяльність від 27.07.2010 року № 3, оскільки приміщення, що є предметом договору оренди від 29.06.2010 року № 1 є нежитловим, однак, даний об'єкт відповідає вимогам та стандартам дачного будинку, у зв'язку з чим спірний договір оренди підлягає визнанню недійсним.

Крім того, частина майна, яка знаходиться у спірному приміщенні належить ОСОБА_7, тому останній просив витребувати з незаконного володіння перелічене в позовній заяві майно.

Предметом даного судового розгляду є вимоги особи, яка не є стороною правочину, про визнання недійсним договору оренди в зв'язку з суперечністю вимогам закону та не спрямованістю на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним.