Постанова ВГСУ від 11.11.2015 року у справі №914/1120/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 рокуСправа № 914/1120/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської радина постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2015та на рішеннягосподарського суду Львівської області від 12.03.2015у справі№914/1120/14 господарського суду Львівської області за позовомУправління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської радидо1. Державного комунального підприємства кінотеатр "Київ"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс-Київ"; 3. Львівської міської ради;за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Куйбіда-Кришкевич Христини Василівниза участю прокуратури Львівської областіпровизнання недійсними договорів в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача Рубель С.П.,

- відповідача -1 Різник О.Р.,

- відповідача -2 Ломага Ю.Т.,

- відповідача -3 повідомлений, але не з'явився,

- третьої особи повідомлений, але не з'явився,

- прокуратури Онуфрієнко М.В. - прокурор відділу Генеральної прокуратури України (посв. №036 179 від 04.11.2015),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.03.2015 у справі №914/1120/14 (судді: Коссак С.М., Манюк П.Т., Іванчук С.В.) частково задоволений позов Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі позивач/Управління/скаржник) до Державного комунального підприємства кінотеатр "Київ" (надалі відповідач 1/ДКПК "Київ"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінокомплекс-Київ" (надалі відповідач 2/ТОВ "Кінокомплекс-Київ") та до Львівської міської ради (надалі відповідач 3/Львівська міська рада); за рішенням визнано недійсною угоду б/н від 06.08.2012, укладену між ДКПК "Київ" та ТОВ "Кінокомплекс-Київ"), визнано недійсним договір цесії від 23.10.2012, укладений між ДКПК "Київ" та ТОВ "Кінокомплекс-Київ"; відмовлено в задоволенні позову в частині визнання недійсним договору №Г-8359-12 (Д-12) про внесення змін до договору оренди №Г-8359-12 (Д-12) нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 8 та в частині визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 30.05.2013 №2356.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 (судді: Костів Т.С., Марко Р.І., Желік М.Б.) вказане рішення місцевого господарського суду скасовано в частині задоволених позовних вимог і в цих частинах прийнято нове рішення, яким відмовлено позивачу у позові.

Позивач, не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції повністю, а з рішенням місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

10.11.2015 через канцелярію Вищого господарського суду України від ДКПК "Київ" та від ТОВ "Кінокомплекс-Київ" надійшли клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з припиненням (ліквідацією) ТОВ "Кінокомплекс-Київ". До вказаних клопотань додано витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з яких вбачається, що ТОВ "Кінокомплекс-Київ" було припинено 13.07.2015 за рішенням засновників; крім того, зазначено, що відсутні відомості про правонаступників вказаного товариства.

В судовому засіданні представники позивача, відповідача 1 та прокуратури підтримали вказані клопотання частково та висловились про доцільність припинення провадження у справі не в цілому, а лише відносно ТОВ "Кінокомплекс-Київ".

Відповідно до положень ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо припинено діяльність суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі, якщо спірні відносини не допускають правонаступництва.

Колегія суддів, розглянувши вказані клопотання, врахувавши думки присутніх учасників судового процесу щодо зазначених клопотань, прийшла до висновку про припинення провадження у справі відносно ТОВ "Кінокомплекс-Київ".

Ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті судових рішень, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Позивач звернувся до господарського суду Львівської області із позовом про визнання недійсною угоди б/н від 06.08.2012, укладеної між ДКПК "Київ" та ТОВ "Кінокомплекс-Київ"), визнання недійсним договору цесії від 23.10.2012, укладеного між ДКПК "Київ" та ТОВ "Кінокомплекс-Київ"; визнання недійсним договору №Г-8359-12 (Д-12) про внесення змін до договору оренди №Г-8359-12 (Д-12) нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 8 та про визнання незаконною ухвали Львівської міської ради від 30.05.2013 №2356 та про її скасування.

В обґрунтування підстав позову, позивач посилається на те, що оспорюваними ним договорами порушуються його права, як орендодавця за ними, а також стверджує про те, що вони укладені з порушенням норм чинного законодавства, а в частині оскарження ухвали Львівської міської ради - на недотримання Львівською міською радою при її винесенні положень Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Місцевий господарський суд, розглядаючи даний спір, встановив, що 02.07.2012 між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ДКПК "Київ" (орендар) був укладений договір оренди №Г-8359-12, об'єктом оренди за яким є нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 835,8 кв.м., які розташовані за адресою: м Львів, пр. Шевченка, 8 (надалі - спірне майно).

06.08.2012 між ДКПК "Київ" (первісний орендар) та ТОВ "Кінокомплекс- Київ" (новий орендар) була укладена угода, відповідно до якої первісний орендар передав новому орендарю на підставі ст. 520 ЦК України всі права та обов'язки за договором оренди №Г-8359-12 від 02.07.2012.

23.10.2012 між ДКПК "Київ" (цедент) та ТОВ "Кінокомплекс-Київ" (цесіонарій) на підставі ст. 512-519, 635 ЦК України був укладений договір цесії, відповідно до якого, цедент відступив цесіонарію право, належне цедентові, і став орендарем за договором оренди №Г-8359-12 від 02.07.2012.

Крім того, 21.11.2012 між Управлінням (орендодавцем) та ТОВ "Кінокомплекс-Київ" був укладений договір про внесення змін до договору оренди №Г-8359-12 від 02.07.2012 на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2012 у справі №5015/3182/12, відповідно до якого було замінено сторону договору оренди №Г-8359-12 - орендаря з ДКПК "Київ" на ТОВ "Кінокомплекс-Київ"; в той же день, сторони підписали акт приймання-передачі спірного майна.

30.05.2013 Львівською міською радою винесено ухвалу про включення нежитлових приміщень - спірного нерухомого майна, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу ТОВ "Кінокомплекс-Київ"; вказана ухвала винесена на підставі, в тому числі, вимог постанови про накладання штрафу від 08.05.2013 ВП №37671229, виданої відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та вимог відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 08.05.2013 №09.1-45/881/В6-7497.

Встановивши наведені обставини, місцевий господарський суд погодився із доводами позивача в частині обґрунтування позовних вимог про визнання недійсними угоди б/н від 06.08.2012 та договору цесії від 23.10.2012. При цьому, встановив, що вказані правочини укладені з порушенням норм цивільного законодавства, а тому, в силу ст. 215 ЦК України, підлягають визнанню недійсними. В той же час, не погодився із доводами позивача, наведеними в обґрунтування підстав для визнання недійсним договору №Г-8359-12 (Д-12) про внесення змін до договору оренди №Г-8359-12 (Д-12) нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 8 та про визнання незаконною та скасування ухвали Львівської міської ради від 30.05.2013 №2356.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог, виходив із того, що позивачем не доведено підстав для визнання недійсними як спірної угоди б/н від 06.08.2012, так і договору від 23.10.2012, а висновки суду першої інстанції, зроблені в обґрунтування визнання недійсними вказаних правочинів є безпідставними та неправомірними.