ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2016 року Справа № 925/197/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого, Самусенко С.С., Губенко Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Добролюкс-11"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26 липня 2016 рокуу справі№ 925/197/16 господарського суду Черкаської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Добролюкс-11"до1) публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", 2) приватного підприємства "Комфорт-К",треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1) товариства з обмеженою відповідальністю "Добролюкс-12", 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Добролюкс-13", 3) товариства з обмеженою відповідальністю "Добролюкс-14",провизнання недійсними договорів іпотеки за участю представників сторін:
від позивача: Беленкова В.В., Кірса В.В.
від відповідача 1: Юрченко В.В.
від відповідача 2: не з'явилися
від третьої особи-1: не з'явилися
від третьої особи-2: не з'явилися
від третьої особи-3: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
У березні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Добролюкс-11" звернулося до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" та приватного підприємства "Комфорт-К" про визнання недійсними Іпотечних договорів від 31 січня 2007 року та 21 травня 2007 року зі змінами та доповненнями, укладених між відповідачами у справі.
В обґрунтування вимог позивач зазначав, що спірні договори підлягають визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України, оскільки суперечить чинному законодавству, зокрема ст. 5 Закону України "Про іпотеку", з огляду на те, що предмет іпотеки не належав іпотекодавцю на праві власності; частина переданого в іпотеку майна належить позивачу на праві власності, а спірні договори порушують його право на розпорядженням своїм майном.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 17 травня 2016 року (суддя: Спаських Н.М.) позов задоволено повністю. Визнано недійсними іпотечний договір № 11\07-і від 31 січня 2007 року та іпотечний договір № 18.1\07-ДИ1 від 21 травня 2007 року.
Місцевий господарський суд виходив з того, що спірні іпотечні договори суперечить чинному законодавству, оскільки рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23 березня 2010 року у справі № 2-1965/2010 було визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 22 січня 2007 року, на підставі якого іпотекодавець (ПП "Комфорт-К"), як власник, передав спірне майно в іпотеку ПАТ "ВТБ Банк", тобто, за висновком суду, ПП "Комфорт", як іпотекодавець, не мало належних прав власника на розпорядження майном, яке він передав від свого імені в іпотеку. Суд визнав поважними причини пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки право власності позивача на спірне іпотечне майно тривалий час оскаржувалось в судовому порядку, скасовувалось та остаточно було відновлено лише у 2013 році, а з моменту укладення спірних іпотечних договорів позивач не міг їх оскаржити, оскільки його право власності станом на 2007 рік не було порушене.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 липня 2016 року (колегія суддів у складі: Руденко М.А. - головуючий, Чорна Л.В., Дідиченко М.А.) рішення господарського суду Черкаської області від 17 травня 2016 року скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що спірні іпотечні договори суперечать частині 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку", однак відмовив у задоволенні позову з огляду на пропуск позивачем строку позовної давності без поважних на те причин.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Добролюкс-11" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 31 січня 2007 року між відповідачем-1, як іпотекодержателем, та відповідачем-2, як іпотекодавцем в забезпечення кредитного договору № 11-07 від 30 січня 2007 року укладено іпотечний договір № 11\07-і, відповідно до п. 3 якого предметом іпотеки стали нежитлові приміщення будівлі літ Д-5, а саме: приміщення підвалу загальною площею 974,5 кв.м., приміщення 1-го поверху загальною площею 958,5 кв.м., приміщення 2-го поверху загальною площею 838,2 кв.м., приміщення 3-го поверху загальною площею 943,8 кв.м., приміщення 4-го поверху загальною площею 963,0 кв.м., що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул.. Добровольського 1, які належать іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 22 січня 2007 року посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. під реєстровим № 326.
21 травня 2007 року між відповідачем-1, як іпотекодержателем, та відповідачем-2, як іпотекодавцем, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №18.1/07-КИ від 21 травня 2007 року та будь-яких додаткових кредитних угод до нього укладено іпотечний договір № 18.1\07-ДИ1, відповідно до п. 3 якого предметом іпотеки стало зазначене вище нерухоме майно, що належить іпотекодавцю (приватному підприємству "Комфорт-К") на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 22 січня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. під реєстраційним номером № 326.
Згідно з умовами іпотечних договорів вони вступають в дію з моменту їх нотаріального посвідчення та діють до повного виконання зобов'язань за кредитними договорами, в забезпечення яких вони укладені.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Добролюкс-11" звернулося до господарського суду з позовом у даній справі про визнання недійсними укладених між відповідачами у справі іпотечних договорів № 11\07-і від 31 січня 2007 року та № 18.1\07-ДИ1 від 21 травня 2007 року, посвідчених приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. за реєстровими номерами 624 та 5517, вважаючи, що договори суперечить чинному законодавству, зокрема ст. 5 Закону України "Про іпотеку" з огляду на те, що предмет іпотеки за спірними іпотечними договорами не належав іпотекодавцю - ПП "Комфорт-К" на праві власності. Крім того, за твердженням позивача, частина переданого в іпотеку майна належить йому на праві власності, а спірні договори порушують його право на розпорядженням своїм майном.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.
Згідно зі ст. 3 вказаного Закону іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку", предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна якщо, зокрема: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до умов спірних іпотечних договорів предмет іпотеки - нежитлові приміщення будівлі літ Д-5, а саме: приміщення підвалу загальною площею 974,5 кв.м., приміщення 1-го поверху загальною площею 958,5 кв.м., приміщення 2-го поверху загальною площею 838,2 кв.м., приміщення 3-го поверху загальною площею 943,8 кв.м., приміщення 4-го поверху загальною площею 963,0 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, належали іпотекодавцю - приватному підприємству "Комфорт-К" на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 22 січня 2007 року, укладеного з ОСОБА_11
Сервисы для юристов